Київ TV
Київ | |
---|---|
КП КМР ТК «Київ»[1] | |
Країна | Україна |
Зона мовлення | Україна |
Час мовлення | Цілодобово |
Мова мовлення | українська |
Центр керування | Київ, вул. Хрещатик, 5-В (1995—2020) Київ, вул. Глибочицька, 17-М (з 2020 року) |
Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу | Інформаційна |
Дата початку мовлення | 21 серпня 1995 |
Цифровий мультиплекс | MX-5 Києва (33) |
Власник(и) | Київська міська рада |
Керівник(и) | Юрій Лященко |
Слоган | «Дивись Київ» |
Сайт | tv.kyiv.media |
«Київ TV» або «Київ 24» — український комунальний телевізійний канал, заснований 1995 року. Засновник — Київська міська рада. Директор телеканалу — Юрій Лященко. Відповідно до програмної концепції КП КМР ТК «Київ» за форматом інформаційно-просвітницький телеканал.
На початку літа 1995 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила, що на 30-київському телеканалі повинна транслюватися «програма місцевого мовлення». Власне, саме тоді й було створено ТРК «Київ», яка й претендувала на право отримання ліцензії на 30-й телеканал, де цього вже мовив телеканал «ТЕТ».
ТРК «Київ» декларувала своє бажання створити на цій частоті міський канал, який би інформував киян про політичні, культурні, спортивні та інші події, що відбуваються в столиці. Своє бажання створити такий канал вони мотивували тим, що 30-та частота ще в радянські часи планувалася як канал для мовлення Київської телепрограми[2].
21 серпня 1995 року в етер 30 телеканалу вийшли перші передачі виробництва ТРК «Київ», позначені на екрані логотипом, що становив собою стилізоване зображення листка каштана, в який було вписано слово «Київ»[2].
Етер між ТРК «Київ» і «ТЕТ» поділили у шаховому порядку блоками по чотири години. Тобто, якщо в один день вранці мовить «Київ», а у вечері «ТЕТ», то на наступний день вони міняються місцями (єдине виключення, новини «СІТ-30» від «TV Табачук» виходили у стабільний час щовечора о 20:30 в рамках програм телекомпанії «ТЕТ»)[2].
В перші місяці мовлення етер телеканалу нічим тоді не відрізнявся від тодішніх київських мовників — художні й документальні фільми, мультфільми, музичні програми та рекламні блоки. З власних передач виходили «Хрещатик, 36» (огляд столичних новин і подій в держадміністрації) та «Що? Де? По чому?» (економічна програма, з якої можна було дізнатися про ціни на київських ринках і магазинах)[2].
З 1995 до 2020 року студія ТРК «Київ» розташовувалась на Хрещатику, 5-б. Нині вона розташовується по Глибочицькій вулиці, 17-М[3].
2001 року Нацрада оголосила конкурс на 42 канал в Києві, на який мав перейти один із мовників 30 каналу. Але оскільки 42 ТВК раніше не використовувався в етері, а потужність передавача була обмежена 10 кіловатами (на 30 ТВК було 20 кВт), то жодна з телекомпаній не погоджувалась на переїзд. І тільки наприкінці червня 2003 року «ТЕТ» та ТРК «Київ» уклали джентельменську угоду — «ТЕТ» погодився піти з 30 ТВК за умови проведення обома телекомпаніями модернізації передаючого обладнання на КРРТ (встановлення нової передаючої антени, яка була б ідеально пристосована для передачі в етер 42 ТВК, а також заміна застарілого передавача на 30 ТВК), а до того часу вони мали продовжувати спільне мовлення на одній частоті[4].
У мережі кабельного телебачення «Воля-кабель» телекомпанії «ТЕТ» та ТРК «Київ» розділилися на окремі канали вже з 18 серпня 2003 року. Того ж дня обидва телеканали перейшли до цілодобового мовлення[5]. В етер по 30 каналу, як і раніше, йшов «мікс» із двох телекомпаній, що ділили канал за принципом шахової дошки, а абоненти кабельного телебачення від «Волі» вже дивилися два окремі повноцінні канали: «розширений» варіант ТРК «Київ» приходив на «Волю» по кабелю, а «ТЕТ» у повному обсязі приймався зі супутника[4].
У грудні 2003 року ТРК «Київ» та «ТЕТ» почали мовлення на окремих частотах («ТЕТ» на 42 ТВК, а «Київ» на 30 ТВК)[4].
Згодом, освоївши 30-й київський телеканал, ТРК «Київ» почала транслювати свій сигнал через супутник — для бажаючих приймати програми київського муніципального телеканалу за межами зони мовлення передавача, а також — щоб ретранслювати свої передачі у кабельних мережах[4].
- Депутатська приймальня — у прямому етері консультують лікар та юрист — ведучий блоку «Юридична консультація» Олексій Шевчук. Гостями студії є депутати Київради.
- СТН — столичні телевізійні новини.
- СТН-Тижневик — підсумкова інформаційна програма.
- Тижневик-Спорт — підсумкова спортивна програма.
- На часі — Столичні високопосадовці, представники громадськості, фахівці обговорюють актуальні теми з життя столиці.
- Київ-LIVE — Політики, експерти та високопосадовці підсумовують найважливіші події доби.
- День у мегаполісі
- Ранок по-київськи — щоденна інформаційно-розважальна програма.
- «Служба порятунку»
- «Київські історії»
- «Місто добра»
- «Прогулянки містом»
- «Життєві історії»
- «Мультляндія»
- В'ячеслав (Слава) Соломка
- Ігор Сємьонич
- Ілона Довгань
- Сергій Одаренко
- Сергій Смальчук
- Євгенія Золотоверха
- Олеся Турчин
- Олеся Кобзар
- Тарас Кобзар
- Кароліна Ашіон
Журналісти:
- Ірина Ніколенко (міжнародна оглядачка)
- Ірина Кушнір (військова оглядачка)
- Вікторія Кісільова (військова оглядачка)
- Богдан Бур'яненко (репортер на виїзді)
- Святослав Тромса (репортер на виїзді)
Супутник | Стандарт | Частота, МГц | Швидкість | Поляризація | FEC | Формат зображення |
---|---|---|---|---|---|---|
Astra 4A, 4.8° E | DVB-S (QPSK) | 12284 | 27500 | V (вертикальна) | 3/4 | MPEG-2 |
- ↑ КП КМР ТК Київ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 24 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ а б в г Скуратовский, Борис (25 січня 2016). История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 6 | Mediasat (рос.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Канал і радіо «Київ» переїжджають з Хрещатика на Глибочицьку. detector.media (укр.). 20 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ а б в г Скуратовский, Борис (4 лютого 2016). История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat (рос.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Телепрограма на 18-19 серпня 2003 року. http://89.223.124.215. Процитовано 4 жовтня 2024.