Таа I Снахтенра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таа I Снахтенра
Картуш Таа I
Картуш Таа I
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 1558 до н. е., 
XVII династія
Попередник Ініотеф VIII
Наступник Таа II Секененра
Тронне ім'я (преномен): snxt n ra
Сен-ах-тен-Ра
«Увіковічений Ра»
M23L2
Hiero Ca1.svg
N5O34
N35
M3
Aa1
X1
D36
N35
Hiero Ca2.svg
Власне ім'я (номен)T3 ˁ3 ˁ3
Ta’aa
Taa (вірогідно, скорочене від Джехуті-aa «Великий Тот»)
G39N5
 
Hiero Ca1.svg
X1
X2
N17
Z2
O29
Y1
O29
Y1
G7
Hiero Ca2.svg





Таа I (Таа I Снахтенра або Таа I Старший) — давньоєгипетський фараон з XVII династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином Ініотефа VII, чоловіком Тетішері та батьком Таа II Секененри.

Він, як вважають єгиптологи, був родоначальником царського дому, який зрештою досягнув успіху у боротьбі з навалою гіксосів. Саме його вважають чоловіком цариці Тетішері, матері Секененри та, можливо, Камоса, а також, бабусі Яхмоса I — трьох фараонів, які відігравали основну роль у війні проти окупації Єгипту.

Дотепер не збереглось жодних сучасних його правлінню джерел, що згадували б його ім'я. Він відомий лише завдяки більш пізнім джерелам, які часто об'єднують його з його наступниками. Сенахтенра згадується у залі пращурів Тутмоса III у храмі Карнака, поряд із Секененрою та Камосом, а також у двох гробницях у Фівах. Нічого не відомо як про його царювання, так і про взаємини з гіксосами. Імовірно, його правління було дуже коротким і тривало не більше року.

Література[ред. | ред. код]

  • Эрлихман В. В.: Правители мира
  • Darrell D. Baker: The Encyclopedia of the Egyptian Pharaohs. Band I: Predynastic to the Twentieth Dynasty (3300-1069 BC). Bannerstone Press, London 2008, ISBN 0-9774094-4-9, S. 380–381.
  • C. Blankenberg-van Delden: Ahmes Merytamon and Ahhotep I, consort of Senakhtenre Tao I ? In: Göttinger Miszellen (GM) Bd. 47, Göttingen 1981, S. 15-20.
  • C. Blankenberg-van Delden: Additional Remarks on Queen Ahhotep, Consort of Senakhtenre Tao I ? In: Göttinger Miszellen Bd. 49, Göttingen 1981, S. 17-18.