Табачникова-Нятко Поліна Мусіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поліна Мусіївна Табачникова
Зображення
Ім'я при народженні: Поліна Мусіївна Омельченко
Інші імена: Поліна Нятко
Народилася 8 (21) жовтня 1900(1900-10-21)
Карабачин, Київська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія, тепер Брусилівський район, Житомирська область, Україна Україна
Померла 12 жовтня 1994(1994-10-12) (93 роки)
Київ, Україна Україна
Поховання: Байкове кладовище
Національність: українка
Громадянство: СРСР СРСРУкраїна Україна
Рід діяльності: акторка, режисер
Чоловік: Ісай Аронович Табачников
Нагороди:

Державна премія СРСР Державна премія СРСР

IMDb: ID 0638470

Полі́на Мусі́ївна Таба́чникова-Нятко́ (*8 (21) жовтня 1900(19001021) , Карабачин — †12 жовтня 1994, Київ) — українська радянська актриса, режисер і театральний педагог. Двічі лауреат Державної премії СРСР (1948, 1951). Народна артистка УРСР (1951).

Сестра Віри Данилевич.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася Поліна Омельченко (Нятко — акторський псевдонім) 8 (21 жовтня) 1900 року в селі Карабачині (нині Брусилівського району Житомирської області. З дитячих років захоплювалася поезією, особливо любила читати твори Т. Г. Шевченка. У 1916 році поступила до театральної школи Миколи Лисенка у Києві, яку закінчила у 1918 році. Її першими вчителями були Марія Михайлівна Старицька, Іван Олександрович Мар'яненко. Брала участь в студійних заняттях в малому театрі імені Івана Франка.

У 19181920 роках році працювала в «Молодому театрі». У 19201921 роках — в «Центростудії» (Київ), у 19211922 роках — у Київському шостому районному театрі імені Лесі Українки, в 19231924 роках театрі «Березіль», театрах Одеси, Дніпропетровська, Донецька, з 1940 року постійно в Київському українському драматичному театрі імені І. Франка.

З 1921 року викладала в драматичних студіях при різних театрах, у 19401960 роках — в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Серед учнів: Ольга Кусенко, Ада Роговцева, Еліна Бистрицька, Юрій Тимошенко, Юхим Березін.

Заміжня за викладачем КПІ ім. М.Горького (сучасний ім.М.Драгоманова) Ісаєм Ароновичем Табачниковим (1904 — 1983).

Могила Поліни Нятко і її чоловіка І.А.Табачникова

Жила в Києві. Померла 12 жовтня 1994 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість[ред.ред. код]

За роки театральної діяльності П. М. Нятко виконала багато ролей, що увійшли в золотий фонд український радянської культури. Створені актрисою образи: Беатріче в комедії Шекспіра «Багато галасу даремно», Мавки в «Лісовій пісні» Лесі Українки, Катерини в п'єсі О. Корнійчука «В степах України».

Окрім театру, Поліна Нятко активно працювала і в кіно та на радіо. Примітний внесок П. М. Нятко у справі популяризації творчої спадщини Т. Г. Шевченка, художнім читанням поезій якого вона віддала більш як шість десятиліть.

Ролі в поемі «Гайдамаки» (театр «Березіль»), у кінофільмах «Коліївщина» і «Прометей» за творами Т. Г. Шевченка.

Також знялася в ряді кінокартин: «Позбавлені дня» («Без сонця») (1927, ВУФКУ), «Шельменко-денщик» (1957), «Поема про море» (1958), «Літа дівочі» (1961), «Зелена гілка травня» (1961), «Дипломати мимоволі» (1978), «Смужка нескошених диких квітів» (1979) та ін.

Відзнаки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]