Таблиця (бази даних)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В реляційних базах даних і плоских базах даних, таблиця це набір елементів даних (значень), які організовані з використанням моделі вертикальних стовпчиків (з різними іменами) і горизонтальних рядків. Таблиця має визначену кількість стовпчиків, в той час як кількість рядків може різнитися в різні моменти.[1] Кожен рядок ідентифікується особливим набором колонок який називається потенційним ключем.

Неформально, в термінах реляційної моделі, таблиця це синонім для відношень. Але ці терміни не зовсім еквівалентні. Наприклад, SQL таблиця потенційно може містити однакові рядки, а відношення не може містити однакові кортежі. Також представлення таблиці має на увазі особливий порядок рядків і стовпчиків, тоді як відношення явно невпорядковане. Однак СКБД не гарантує особливий порядок наступності рядків якщо умова ORDER BY не вказана в інструкції SELECT.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. SQL Guide: Tables, rows, and columns. IBM. Процитовано 11 December 2013.