Табуянь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табуянь
Народилася 1098
У шлюбі з Єлу Даші[1]
Діти Єлу Їлі і Єлу Пусувань

Табуянь (кит. 塔不烟; 1098 — після 1150) — гурхан Каракитайської держави і імператриця Західної Ляо в 11431150 роках. Посмертне ім'я ім'я Гань-Тянь-хоу. В арабських джерелах відома як Куян або Оргіна.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з уйгурського роду Сяо, здавна пов'язаного із киданською династією Єлюй. Висувається версія, що вона була стриєчною сестрою по жіночій лінії Єлу Даші — 1-го гурхана Каракитаїв й імператора Західного Ляо. Ймовірно була долучена до державних справ ще за життя чоловіка.

1143 року після смерті Єлу Даші з огляду на малолітство власного сина стала гурханом і імператрицею-регентшею під девізом правління Сяньцін (咸 清). У 1144 році війська Санджара, султана Сельджукідів, відвоювали Бухару з областю. 1146 року до Табуянь прибув посланець від Сі-цзуна, імператора Цзінь, з вимогою визнати його зверхність. Втім імператриця наказала стратити посланця. 1148 року війська каракитаїв відвоювали Бухару. У 1150 році передала владу синові Єлу Їлі. Подальша доля невідома.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. China Biographical Database

Джерела[ред. | ред. код]

  • Michal., Biran (2005). The empire of the Qara Khitai in Eurasian history: between China and the Islamic world. Cambridge, UK: Cambridge University Press. p. 48. ISBN 0521066026
  • Narshakhī, Abū Bakr Muḥammad ibn Jaʻfar (2007). The history of Bukhara. Frye, Richard N. (Richard Nelson), 1920—2014. Princeton, NJ. ISBN 978-1558764187