Табір іде в небо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табір іде в небо Picto infobox cinema.png
рос. Табор уходит в небо
Табір іде в небо.jpg
Жанр драма
мелодрама
Режисер Еміль Лотяну
Продюсер Мосфільм
Сценарист Еміль Лотяну
У головних
ролях
Світлана Тома
Григоре Григоріу
Оператор Сергій Вронський
Борис Травкин
Композитор Еуженіу Дога
Художник Фелікс Ясюкевич
Альберт Рудаченко
Михайло Антонян
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 96 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1975
IMDb ID 0073781

«Табір іде в небо» (рос. «Табор уходит в небо») — радянський драматичний художній фільм 1975 року, режисера Еміля Лотяну за мотивами ранніх оповідань Максима Горького («Макар Чудра» і «Стара Ізергіль»). Лідер прокату 1976 року в СРСР (64,9 мільйонів глядачів).

Сюжет[ред. | ред. код]

В основі сюжету фільму, який починається з намагання групи циган вкрасти табун коней, лежить історія кохання конокрада Лойко Зобара і циганки-віщунки Ради, описана в оповіданні «Макар Чудра» Максима Горького (СРСР).

Дія розгортається в самому початку XX століття, всередині циганського табору на річці Тисі на Закарпатті, на околиці Австро-Угорської імперії.

Легенда про любов двох молодих і гордих циганів — Лойко і Ради, які закохуються один в одного, але вважають, що сімейне життя — це ланцюг, що сковує їх незалежність. Сам Лойко зустрівся з Радою, коли вона знайшла його пораненим і зцілила. Потім конокрад і красуня ще раз зустрілися, коли Лойко зустрів цигана Бучу з табору Ради і сам прийшов у табір, очолюваний старим Нуром.

Місцевий немолодий поміщик — дворянин Антал Сіладі також закохується в Раду, з якою познайомився під час своєї прогулянки по місту, але вона при всьому таборі публічно відкидає його і нещасний закоханий пан проклинає молоду циганку. Конокрад Лойко зухвалий і щасливий в своєму ремеслі, причому він успішно краде білу кобилу, як цього хотіла Рада. Однак він накликає на себе гнів влади, які роблять розгром в його рідному таборі, а горда і красива сестра Лойко Русаліна робить спроби до опору. Батько Лойко в результаті видає жандармам свого сина, який відправив свого друга Талімона незадовго до цього до пана Балінта з метою забрати борг. На жаль, Балінт каже, що Лойко обіцяв сам прибути в маєток, як було раніше домовлено, а його слуга заколює вилами цигана на стайні.

Тим часом місцева влада засуджує Лойко до смерті, проте сам Лойко ухитряється втекти з власної страти, хоча втрачає в живих свого друга Бубуля, який прийшов до нього на допомогу. Конокрад наздоганяє табір Ради, що пішов, і дарує циганці кобилицю. Рада весело проводить час з Лойко на березі річки, а потім проводить з ним ніч, під час якої напуває цигана соком ягід винограду.

В кінці фільму Лойко, незважаючи на похмуре пророцтво старої циганки-травниці, приходить в супроводі старого друга Араламбі в табір Ради і просить знайомого коваля Макара Чудру виступити в якості весільного посередника. Потім він, виконуючи поставлену раніше дівчиною умовою їхнього весілля — стати на коліна (що у циган є приниженням) перед нею при всьому таборі, вбиває Раду і при всіх встає перед її тілом на коліна. Батько Ради — старий солдат Данило, який був присутній при вбивстві дочки, вбиває Лойко ножем.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]