Таврські гори (Місяць)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таврські гори — біля центру. Праворуч унизу — Море Криз, ліворуч — Море Ясності; ліворуч угорі — Озеро Сновидінь, нижче центру — Затока Любові та Озеро Справедливості. Ширина зображення — 700 км.
Карта висот цієї ж місцевості (жовте — височини, синє — низовини)
Таврські гори (Місяць) (Місяць, видимий бік)
Таврські гори (Місяць)
Розташування Таврських гір

Таврські гори (лат. Montes Taurus) — хаотична гірська область на видимому боці Місяця, на схід від Моря Ясності.

Ці гори значно менш виразні та примітні, ніж інші найменовані місячні гірські системи[1]. Це не яскраво виражений хребет чи масив, а просторе узвишшя без чітких меж. Вони складені породами, викинутими при імпакті, що створив басейн Моря Ясності, та більш глибокими породами, викинутими раніше при утворенні басейну Моря Криз[1]. Найбільшої висоти гори досягають між кратерами Кірхгоф та Ньюкомб (29°54′ пн. ш. 40°55′ сх. д. / 29.90° пн. ш. 40.91° сх. д. / 29.90; 40.91 (найвища вершина Таврських гір)): 5,0–5,2 км над поверхнею Моря Ясності та 2,23 км над місячним рівнем відліку висот)[2].

Назва[ред. | ред. код]

Ці гори названо ім'ям Таврських гір у південній Туреччині. На карті Місяця воно з'явилася завдяки Яну Гевелію, який давав місячним горам імена земних. Однак у нього ця назва (у вигляді Mons Taurus — «гора Тавр») стосувалася зовсім іншого об'єкту (яскравого променя, що тягнеться від кратера Тихо на схід). Об'єкт цієї статті у Гевелія, що поставив у відповідність регіонам Місяця регіони околиць Середземномор'я, відповідав Криму і був позначений Taurica Chersonnesus[3][4]. Наступні картографи Місяця стали називати його Taurus («Тавр»), і 1935 року цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз[5][6]. На початку 1960-х років їй було надано латинізованого вигляду Montes Taurus («гори Тавр»)[7][8].

Розташування[ред. | ред. код]

Межі Таврських гір з усіх боків доволі розмиті. Умовно їх проводять на 24° та 30° пн.ш. і 37° та 43° сх.д.[6]. У ширшому розумінні гори простягаються від кратера Посидоній на північному заході до кратера Макробій на південному сході. На північному заході гори межують із Озером Сновидінь, на півдні — з Затокою Любові Моря Спокою, на південному сході — з Озером Справедливості. До найбільших кратерів в районі Таврських гір належать, окрім згаданих, Лемоньє, Шакорнак, Ремер та Ньюкомб.

Посадки космічних апаратів[ред. | ред. код]

Біля Таврських гір, в долині Тавр-Літтров, здійснив посадку місячний модуль «Аполлона-17» — останній на 2015 рік пілотований апарат, що побував на Місяці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chuck Wood (2006-10-30). Hardly Mountains. Lunar picture of the day. Архів оригіналу за 2014-10-09. Процитовано 2015-02-15. 
  2. За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS
  3. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 235. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Mons Taurus фігурує в списку назв на с. 235)
  4. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 208, 209. — ISBN 9780521544146.
  5. Blagg, M. A.; Müller, K.; Wesley, W. H.; Saunder, S. A.; Franz, J. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 20. — Bibcode:1935nlf..book.....B. Архів оригіналу.
  6. а б Montes Taurus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-10-18. Архів оригіналу за 2012-12-14. Процитовано 2014-11-27. 
  7. Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. Архів оригіналу.
  8. Transactions of the IAU Vol. XII B. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. Архів оригіналу.

Посилання[ред. | ред. код]