Тага Хусейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тага Хусейн
араб. طاها حسين
Taha Hussein.jpg
Народився 14 листопада 1889(1889-11-14)[1][2]
Мінья (губернаторство), Єгипет
Помер 28 жовтня 1973(1973-10-28)[3][1][2] (83 роки)
Каїр, Єгипет[3]
Громадянство
(підданство)
Flag of Egypt.svg Єгипет
Діяльність мовознавець, історик, перекладач, письменник, літературний критик, викладач університету
Alma mater Паризький університет
Університет Монпельє
Каїрський університет
Мова творів арабська, французька, латинська
Magnum opus The Future of Culture in Egypt[d]
Заклад Каїрський університет
Нагороди

Та́га Хусе́йн (араб. طه حسين‎; англ. Taha Hussein; 14 листопада 1889, с. Ізбет ель-Кіло, Мінья — 28 жовтня 1973, Каїр) — єгипетський інтелектуал, філософ і письменник, що увійшов в історію під називним ім'ям «декан арабської літератури» (араб. عميد الأدب العربي‎, amid al-adab al-'arabi, англ. the dean of Arabic literature).

Короткі відомості про життя і творчість[ред. | ред. код]

Тага Хусейн ще змалку (у віці 3 років) назавжди втратив зір, що аж ніяк не стало на заваді його прагненням здобуття знань.

Він здобув звання доктора Паризької Сорбонни й професора Каїрського університету, був ректором-засновником Александрійського університету.

У 195052 роках виконував обов'язки міністра освіти Єгипту.

Тага Хусейн був великим знавцем арабської класичної літератури, а також класичної і сучасної європейської (переклав арабською окремі твори французької та грецької класичної літератури). Вчений відомий своїми детальними розвідками й критичними статтями з літератури Арабського Сходу, починаючи від періоду джагілії, зокрема особливою критикою творчості Аль-Мутанаббі та Аль-Ма'аррі. Науковець-дослідник закидає їй штучність і брак автентичності. Його критика спричинювала обурення та протести консервативних учених із Аль-Азгару. Т. Хусейн був також автором декількох повістей (перш за все, автобіографічної «Дні», Al-Ayyam).

Найважливіші праці[ред. | ред. код]

  • في الأدب الجاهلي (Fi al-adab al-dżahijijja) (Про літературу джахілії)
  • على هامش السيرة ('Ala al-hamisz as-sira) (На краю життя; про Пророка Мухаммеда)
  • ألوان (Alwan) (Барви; збірка есе про арабську та європейську літератури)
  • الفتنة الكبرى (Al-fitna al-kubra) (Велике очарування; історична, релігійна та літературна проблематика доби Омейядів)
  • حديث الأربعاء (Hadith al-arba') (Розмови по середах; есе про стару й нову арабську літературу)
  • فصول في الأدب والنقد (Fusul fi al-adab wa an-naqd) (Роздуми про літературу та критику)
  • الأيام (Al-Ayyam) (Дні; велика автобіографічна повість)
  • الأديب (Al-adib) (Літератор; повість)
  • أحلام شهرازاد (Ahlam Szahrazad) (Сни Шехерезади; повість)
  • شجرة البؤس (Szagarat al-bu's) (Дерево нещастя; повість, що торкається багатьох аспектів єгипетського суспільства)

Примітки[ред. | ред. код]