Тадеуш Вацлав Мюнніх
| Тадеуш Вацлав Мюнніх | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1861 |
| Смерть | 5 липня 1900 |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм |
 Тадеуш Вацлав Мюнніх у Вікісховищі | |
Таде́уш Ва́цлав Мю́нніх (пол. Tadeusz Wacław Münnich; 1861, Краків — 5 липня 1900, Львів) — львівський архітектор, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1861 року у Кракові. Там само закінчив реальну школу. Здобував архітектурну освіту у Відні. 1885 року закінчив також Вищу політехнічну школу у Львові. Працював в архітектурному бюро Івана Левинського, де виконав проєкти будівництва та реконструкції великої кількості будівель у Львові та Галичині. Від 1888 року працював у Краківській промисловій школі, як асистент, пізніше — як асистент професора будівництва. Від 1891 року — асистент кафедри архітектури Львівської політехніки. Працював викладачем у львівській Державній промисловій школі, від 1894 року — професор. Технічний референт Шкільної ради. 1891 року нагороджений срібною медаллю за заслуги в організації львівської виставки будівельної промисловості. Член Політехнічного товариства у Львові у 1877–1889 та 1891–1900 роках[1]. Протягом 1898–1899 років входив до його правління[2]. У 1898—1900 роках був членом редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne», де надрукував низку власних статей. Кілька публікацій вийшли також у варшавському часописі «Przegląd Techniczny».[3] У серпні 1899 року виїздив у відрядження до Чехії, Німеччини та Швейцарії, де вивчав досвід будівництва шкільних споруд.[4]
5 липня 1900 року у Львові вчинив самогубство. Причиною, ймовірно, був важкий психічний стан, в якому перебував протягом останнього часу через хворобу очей. Похований на полі № 1а Личаківського цвинтаря. По собі залишив вдову і трьох дітей[5].
Роботи[ред. | ред. код]
- Спільно з Іваном Левинським керував перебудовою костелу Івана Хрестителя у Львові за проєктом Юліана Захаревича (1886—1889)[6].
- Перебудова старого будинку на віллу Масловських у Львові на вулиці Дорошенка, 73 (1888).
- Дерев'яна брама із крилами для кас на виставці будівельної промисловості у Львові (1891, виконано фірмою Крикевича і Гробоні).
- Перебудова палацу Браєрів на житловий будинок на вулиці Лепкого, 20 у Львові (1897).
- Бронзова медаль львівської Гігієнічно-промислової виставки за проект вілли (1880).
- Садиби у Новому Селі і Барилові.
- Проекти церков для В'язовниці та Ришкової Волі (обидва села — в Ярославському повіті).
- Неоготичний вівтар костелу в Жолині Ланьцутського повіту.
- Розробив ряд типових проектів народних шкіл у Галичині. Присвятив цій темі публікації у журналі «Czasopismo Techniczne».
Публікації[ред. | ред. код]
- Kościół Św. Jana Chrzciciela we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1888. — № 15. — S. 126—127.
- O istocie grzyba // Czasopismo Techniczne. — 1889.
- Wystawa przemysłu budowlanego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1892.
- Szkoły przemysłowo-zawodowe na wystawie przemysłu budowlanego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1892/3.
- Przemysł galicyjski na powszechnej wystawie krajowej we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1894.
- Przemysł krajowy na wystawie lwowskiej w 1894 r. — Kraków, 1894.
- Budowa szkół ludowych w Galicji // Czasopismo Techniczne. — 1898. — № 23. — S. 264–297.
- Budowa szkół ludowych w Galicji // Czasopismo Techniczne. — 1898. — № 24. — S. 321–327.
- Projekt cerkwi w Ryszkowej Woli // Czasopismo Techniczne. — 1899.
- Projekt ołtarza w Żołyni // Czasopismo Techniczne. — 1899.
- Renesans w Polsce // Czasopismo Techniczne. — 1899.
- Adaptacye i przebudowy starych budynków mieszkalnych // Czasopismo Techniczne. — 1899.
- Sylwetki z podróży // Czasopismo Techniczne. — 1899.
- Leonard Marconi [некролог] // Czasopismo Techniczne. — 1899. — № 8. — S. 91.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 92.
- ↑ Towarzystwo Politechniczne… — S. 80.
- ↑ Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
- ↑ Kronika // Gazeta Narodowa. — 13 sierpnia 1899. — № 223. — S. 2.
- ↑ Słowo Polskie. — 6 lipca 1900. — № 311. — S. 2, 4.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 138—140. — ISBN 978-966-7022-86-0.
Джерела[ред. | ред. код]
- Данилюк А. Тадеуш Мюнніх // Будуємо інакше. — 2000. — № 2. — С. 44.
- Łoza S. Münnich Tadeusz Wacław // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 237. (пол.)
- Tadeusz Wacław Münnich. Wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. — 1900. — № 14. — S. 184. (пол.)
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |