Тадеуш Пілат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тадеуш Зигмунт Пілат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Зигмунт Пілат
пол. Tadeusz Zygmunt Pilat
Тадеуш Пілат у 1901 році
Тадеуш Пілат у 1901 році
Народився 8 вересня 1844(1844-09-08)
Гумниська біля Tарнова, Австро-Угорщина Австро-Угорська імперія, нині Польща Польща
Помер 9 січня 1923(1923-01-09) (78 років)
Львів, Польща Польська РеспублікаУкраїна Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-УгорщинаПольща
Національність поляк
Діяльність політик
Alma mater Львівський університет
Сфера інтересів право, статистика
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада посол до Галицького сейму[d]
Вчене звання ректор Львівського університету (1886/1887)
Науковий ступінь доктор права
Відомі учні Маурицій Ярошинський і Станіслав Стажинський
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Тадеуш Пілат у Вікісховищі?

Тадеуш Зигмунт Пілат (пол. Tadeusz Zygmunt Pilat; 8 вересня 1844, Гумниська біля Tарнова — 9 січня 1923, Львів) — польський юрист, фахівець в адміністративному праві, професор і ректор Львівського університету (1886/1887), член галицького національного парламенту, член Академії наук у Кракові (пізніше Польська академія наук). Батько Станіслава, хіміка, професора Львівської політехніки, убитого нацистами в групі вчених у 1941 році у Львові.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Станіслава Пілата (письменника, педагога, автора щоденників) і Радольфіни з Гнатовських, брат Романа (історика літератури, професора Львівського університету) та Владислава (економіста і соціолога, а також професора Львівського університету). Навчався в середній школі у Львові (до 1862), в роки 1862 по 1867 вивчав право в Львівському університеті.

З 1872 р. — професор права і статистики Львівського університету (1886/1887 ректор); в 1867 році, отримав ступінь доктора права на підставі праці «Zdania ze wszystkich umiejętności prawniczych i politycznych». Після закінчення школи влаштувався на роботу в адміністрації намісництва у Львові (до 1872). У 1869 році був асистентом професора на кафедрі соціальної економіки Львівського університету. Отримав нострифікацію з адміністративного права (1870) і зі статистики (доповнив студії в Прусській школі статистики в Берліні) (1871).

У 1872 році призначений ад'юнктом професора Львівського університету, працював на кафедрі статистики і науки адміністрації; в 1878 році отримав посаду професора. Виконував обов'язки декана факультету права та адміністрації (чотириразово: 1880/1881, 1884/1885, 1889/1890, 1900/1901), ректора (1886/1887), проректор (1887/1888).

У 1908 році отримав австрійське шляхетство другого ступеня (титул «Ritter»).

У 1876—1914 роках — член Галицького сейму, де був одним із лідерів політичної групи так званих Афінян. Протягом декількох десятиліть (1874—1920) керував Національним Департаментом Статистики у Львові, а в 1901—1920 роках був віце-спікером Національного департаменту. У 1888 році призначений член-кореспондентом Краківської академії наук. Довгий час був членом Ради (1874—1902) і віце-президентом (1894—1902) Галицької економічної Асоціації, член-кореспондентом Центральної Статистичної комісії у Відні (з 1876), дійсним членом Наукового товариства у Львові (з 1920 року).

Тадеуш Пілат займався адміністративним правом і статистикою. Готував адміністративні проекти реформ, у тому числі тих, що стосувалися права приналежності до ґміни, місцевого самоврядування, боротьби проти лихварства, діяльності медичної служби, права голосу, впроваджував вигідні форми кредиту для села. Аналізуючи причини, які гальмують розвиток сільськогосподарського виробництва в Галичині, вказав на несприятливі умови на залізничному транспорті та високі тарифи.

Редактор журналу «Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych» (1873—1918, 11 томів), «Podręcznik statystyki Galicji» (1900—1913), з 1892 видавець журналу «Rolnik». Його публікації й досі використовують в дослідженнях економічного розвитку Галичини (статистичні таблиці общинних відносин у Галичині в 1877).

Його учнями були: Маурицій Ярошинський і Станіслав Стажинський.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • O metodach zbierania dat do statystyki żniw (1871)
  • O miejskich biurach statystycznych (1871)
  • Skład reprezentacyi gminnych w miastach i miasteczkach galicyjskich (1874)
  • Statystyczne przedstawienie ustroju powiatowego Galicyi i ostatnie wybory do rad powiatowych (1874)
  • Stan gminnych kas pożyczkowych w Galicyi (1875)
  • O kompetencyi ustawodawczej w sprawach kultury krajowej (1877)
  • Urządzenia gminne i patrymonialne w dawnej Polsce (1878)
  • Skorowidz dóbr tabularnych w Galicyi z Wielkiem Ks. Krakowskiem (1890)
  • Prawne stosunki własności tabularnej w Galicyi (1891)
  • Własność tabularna w Galicyi (1891)
  • O rządowym projekcie reformy wyborczej (1894)
  • O reformie agrarnej (1897)
  • Stosunki własności i posiadania (1898)
  • Podręcznik statystyki Galicyi (1900)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Biogramy uczonych polskich. — Część I: Nauki społeczne. — Zeszyt 3: P-Z. — Wrocław 1985. (пол.)
  • Sławomir Górzyński. Nobilitacje w Galicji w latach 1772—1918. — DiG 1997. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]