Тадеуш Рибчинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Рибчинський
Народився травень 1923
Львів, Польська Республіка
Помер 18 грудня 1998(1998-12-18) (75 років)
Лондон, Велика Британія
Країна  Польська Республіка
 Велика Британія
Діяльність економіст, викладач університету, редактор
Галузь економіка
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук
Знання мов англійська
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук, Суррейський університетd і City, University of Londond
Членство National Institute of Economic and Social Researchd, Королівське економічне товариство, Economic and Social Research Councild і Society of Business Economistsd
Нагороди

Тадеуш Рибчинський (пол. Tadeusz Mieczyslaw Rybczynski; травень 1923, Львів — 18 грудня 1998, Лондон) — британський економіст, професор міжнародної економіки та фінансів Лондонського міського університету в 1974—1998 роках, автор теореми Рибчинського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в травні 1923 року у Львові, на той момент територія Польської республіки[1], і перебрався в Лондон в 1942 році, де відразу поступив на службу в Королівські військово-повітряні сили Великої Британії. У роки Другої світової війни здійснював польоти з військовими місіями над територією Німеччини[1].

Закінчив Лондонську школу економіки бакалавром в 1949 році, а в 1952 році захистив магістерську дисертацію, яка включала теорему, названу згодом його ім'ям. Канадський економіст Гаррі Джонсон переконав Тадеуша опублікувати результати, отримані в його кандидатській дисертації, з чого вийшла коротка стаття «Початковий запас факторів і відносні ціни товарів» в журналі «Economica» в 1955 році[2].

Тадеуш пішов у бізнес і провів своє ділове та наукове життя в лондонських банках: в 1949—1953 роках — Lloyds Bank, а з 1954 року обіймав посаду економічного радника в Lazard Brothers & Co, а з 1969 року — директора Lazard Securities Ltd. до 1988 року[2].

Викладацьку діяльність почав лектором в Лондонській школі економіки в 1958—1959 роках, викладав запрошеним професором у 1968—1974 роках в Університеті Суррея, а в 1974—1998 роках запрошеним професором кафедри міжнародної економіки та фінансів в Лондонському міському університеті[1].

Редактор журналу «Business Economics» з 1975 року, перебуває в редакційній колегії журналу «The World Economy» з 1977 року[2].

У 1962—1975 роках був головою Товариства бізнес-економістів, в 1966 році — членом Британського національного інституту економічних і соціальних досліджень, з 1967 року член наукового Комітету міжнародного центру монетарних і банківських досліджень Університету Женеви, з 1968 року член правління Дослідницького центру торгівлі і політики, в 1969—1976 роках — член Ради, а з 1976 року скарбник Королівського економічного товариства[1].

У 1978 році член Ради з економічних і соціологічних досліджень, в 1973—1981 роках член консультаційної ради з банківської справи та фінансів при Астонському університеті. Член фінансового комітету конфедерації британської промисловості в 1974—1978 роках, член ради правління Університету Брунеля в 1976—1979 роках. Член комісії з монополій і злиття в 1978—1981 роках, член комітету Центру міських комунікацій Лондона з 1978 року, член монетарної комісії Міжнародної торгової палати з 1978 року. Член комітету Клубу в закордонних справах, віцепрезидент з 1980 року, член комітету з економічних і соціальних питань Британського інституту менеджменту з 1980 року, член дослідницького комітету Королівського інституту міжнародних відносин з 1980 року[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Починаючи з 2000 року, британське Товариство бізнес-економістів щорічно присуджує приз Рибчинського економістам за найкращий твір з економіки бізнесу[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • медаль Бернарда Хармса (1983; Кільський університет)[4];
  • перший отримувач премії Абрамсон, що присуджується Національною Асоціацією бізнес-економістів, за виняткові статті у видавництві Business Economics[5]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

У 1955 році, опублікувавши своє дослідження з питань зовнішньої торгівлі, став автором теореми Рибчинського. Теорема входить в модель Хекшера-Оліна-Самуельсона: при незмінних цінах і наявності економіці тільки двох галузей, зростання одного з факторів виробництва веде до скорочення випуску одного з товарів[6].

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Rybczynski T.M. Factor endowment and relative commodity prices — Economica, 1955
  • The Economist in Business/Eds. Alexander K.J.W., Kemp A.G., Rybczynski T.M. — Basil Blackwell, Oxford, 1967 — ISBN 9780631104605
  • Rybczynski T.M. The Value-Added Tax. The UK Position and the European Experience. — Blackwell, Oxford, 1969 — ISBN 9780631121008
  • Towards an Open World Economy/eds. W.M. Corden, H.G. Johnson, T.M. Rybczynski THE MACMILLAN PRESS LTD, 1972 — ISBN 978-1-349-01714-0
  • Rybczynski T.M. A New Era in Competition. — Oxford: Blackwell Publishers, 1973 — ISBN 9780631150107
  • Economics of the Oil Crisis/ed. Rybczynski T.M. — Macmillan, 1976 — ISBN 9780333191880
  • Europe and the Dollar in the World-Wide Disequilibrium/eds. Sargent J.R., Bertrand B., Wilson J.S.G., Rybczynski T.M. — Sijthoff& Noordhoff Rockville, 1981 — ISBN 9789028607002
  • Rybczynski T.M. Structural Changes in the World Economy and Economics and Business — Mohr Verlag, 1983
  • Rybczynski T.M. Industrial finance system in Europe, US and Japan// Journal of Economic Behavior & Organization, 1984 pp. 275—286
  • Rybczynski T.M. The Internationalization of the Financial System and the Developing Countries: The Evolving Relationship/Wp0788 (World Bnk Stff Wrkng Pprs, No 788) — World Bank, 1986 — ISBN 9780821306895
  • Rybczynski T.M. The sequencing of reform// Oxford Review of Economic Policy, 1991 pp.26-34.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Biography / Rybczynski Theorem 50th Anniversary - November 2005. community.plu.edu. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 19 листопада 2020.
  2. а б в А. П. Киреев. Пионеры международной экономики / А. П. Киреев. — Вехи экономической мысли. Т.6. Международная экономика. — М.: ТЕИС, 2006. — С. 7—56. — ISBN 5-7598-0439-1.
  3. The Rybczynski Prize | Society of Business Economists. web.archive.org. 20 березня 2016. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2020.
  4. Bernhard Harms Medal —. web.archive.org. 12 липня 2015. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 19 листопада 2020.
  5. Adolph G. Abramson Awards. nabe.com. Процитовано 19 листопада 2020.
  6. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. — М.: Прогресс, 1992. — С. 95.