Тадеуш Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тадеуш Романовіч)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Романович
пол. Tadeusz Romanowicz
Ім'я при народженні Тадеуш Романович
Народився 25 жовтня 1843(1843-10-25)
Львів, Австрійська імперія
Помер 29 травня 1904(1904-05-29) (60 років)
Львів, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність економіст, політик, журналіст
Галузь політика[1] і журналістика[1]
Відомий завдяки публіцист, економіст
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов польська[1]
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Polish Democratic Partyd
Посада посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd
Партія Polish Democratic Partyd
Батько Piotr Romanowiczd

Таде́уш Романо́вич (пол. Tadeusz Romanowicz; 25 жовтня 1843, Львів — 29 травня 1904, там само) — визначний польський публіцист, економіст, член національної організації в Галичині, один з керівників Січневого повстання 1863 року, в'язень Оломоуца.

Біографія[ред. | ред. код]

1861 року розпочав конспіративну діяльність. Брав участь у патріотичних маніфестаціях. Організував розгалужену конспіративну мережу у Галіції. У квітні 1863 року приєднався до повстання. Був у відділі Леона Чаховського та Яна Жалплахти. 19 травня 1863 року брав участь в битві під Тучапами. За свою відвагу отримав офіцерський чин. Після поразки повстання був заарештований та вивезений до в'язниці у місті Оломуньєц[2].

Керував роботою львівського міського статистичного бюро та з 1874 року видавав щорічник «Статистичні відомості про місто Львів» (пол. Wiadomości statystyczne о mieście Lwowie). Був співзасновником журналу «Нові реформи» (пол. Nowe reformy) та газети «Слово Польське» (пол. Słowo Polskie) в Кракові, а протягом 1895 — 1902 років — редактором цих видань. Був послом у Галицькому крайовому сеймі, а також членом Ліги Польської[3].

Від 1889 року працював у Крайовому відділі, а 1901 року став членом Державної ради у Відні.

Помер 29 травня 1904 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Опубліковані праці[ред. | ред. код]

  • O stowarzyszeniach (1867)
  • Banki rolnicze powiatowe (1869)
  • Środki podniesienia przemysłu w naszym kraju (1873)
  • Wiadomości statystyczne o mieście Lwowie (1874)
  • Sprawa polska i sprawa wschodnia (1876)
  • Polityka stańczyków (1882)
  • Dwie opinie (1891)
  • Stronnictwo krakowskie o styczniowym powstaniu (1891)

2007 року видавництво «Ośrodek Myśli Politycznej» у Кракові випустило друком збірку його творів «Дві думки» (пол. Dwie opinie)[4].

Пам'ять[ред. | ред. код]

1905 року вулиця Стежкова (пол. Sciezkowa), яка знаходилася між вулицями Зиблікєвіча та Академічною, у центрі Львова була названа на честь Тадеуша Романовича, але у результаті подальших перейменувань, отримала свою сучасну назву — вулиця Саксаганського[5].

Також на його честь була названа одна з центральних вулиць у Кракові та одна з головних вулиць в Тарнові і Бєльско-Бялей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Bernacki W.Tadeusz Romanowicz 1843—1904 [Архівовано 2019-05-08 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Kozicki S. Historia Ligi Narodowej (okres 1887—1907). — Londyn, 1964. — S. 582. (пол.)
  4. Ośrodek Myśli Politycznej (пол.)
  5. Проєкт «Міський медіаархів»: Вулиця Саксаганського

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kozłowski E. Zapomniane wspomnienia. — Warszawa — 1981. — S. 478. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]