Тадеуш Теодорович-Тодоровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Людвік Теодорович-Тодоровський
Народження 25 червня 1907(1907-06-25)Львів
Смерть 25 жовтня 2001(2001-10-25) (94 роки)Глівіце
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Глівіце
Тадеуш Теодорович-Тодоровський у Вікісховищі?
Проект нереалізованого костелу святого Вінцента де Поля у Львові
Будівельний факультет політехніки у Глівіцах

Тадеуш Людвік Теодорович-Тодоровський (пол. Tadeusz Ludwik Teodorowicz-Todorowski, 25 червня 1907, Львів — 25 жовтня 2001, Глівіце) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 червня 1907 року у Львові. Протягом 19261931 років навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки. Був старшим асистентом на Кафедрі архітектури II у професора Вітольда Мінкевича. Працював також у приватних майстернях. Взяв участь у чотирьох архітектурних конкурсах SARP і в кожному здобув нагороди. Бюро будівельної фірми архітектора значилось у Львові на вулиці Поморській, 45 (тепер вулиця Мишуги), де було і його помешкання.[1]

Після Другої світової війни проживав у Глівіцах. 1 жовтня 1945 року очолив кафедру Будівництва осель на Інженерно-будівельному факультеті Сілезької політехніки. 1977 року вийшов на пенсію. Окрім архітектури та викладацької діяльності, займався також живописом, скульптурою, фотографією, сатиричною поезією, автомобільними подорожами. Помер 25 жовтня 2001 у Глівіцах.

Проекти[ред. | ред. код]

  • Власна вілла на вулиці Мишуги, 45 у Львові (1935).
  • Конкурсний проект костелу святого Вінсента де Поля у Львові. На конкурсі 1937 року здобув одну з двох третіх нагород і був прийнятий до реалізації. Низка проектів внутрішнього облаштування також виконана Теодоровичем-Тодоровським. До початку війни збудовано лише «нижній» храм (перший поверх). Спорудженням керував Максиміліан Кочур, обчислення конструкцій виконав інженер Адам Курилло. 1972 року перебудовано на палац спорту.[2]
  • Корпус хімічного факультету Сілезької політехніки у Глівіцах (1947).
  • Перебудова Haus Oberschlesien для потреб міської адміністрації у Глівіцах (1949).
  • Корпус будівельного факультету Сілезької політехніки у Глівіцах (19491952).
  • Житловий комплекс «Śródmieście» в Сосновці (1954).
  • Житловий комплекс «Osiedle A» в Тихах (19511956).
  • Школа в Сосновці (1958).
  • Клуб MPiK у Глівіцах (1959).
  • Студентський «Кінотеатр Х» у Глівіцах (1959).
  • Технологічний корпус факультету санітарної інженерії у Глівіцах (1970).
  • Лабораторія будівельного факультету політехніки у Глівіцах (1973).
  • Корпус архітектурного факультету Сілезької політехніки у Глівіцах, пам'ятник там же (1977).
Нереалізовані
  • Навчальний проект «Вілла архітектора» (1931).[3]
  • Одна з двох других нагород на конкурсі проектів парафіяльного костелу в Коломиї 1938 року. Співавтори Зигмунт Ковальчук і Адам Козакевич. Проект призначений до реалізації, однак через початок ІІ світової війни вдалось лише закласти частину фундаментів.[4]
  • Проект генплану Вроцлава у стилі соцреалізму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28.
  2. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Św. Wincentego a Paulo (Misjonarzy) // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — S. 314—322, 334—336. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  3. Czasopismo Techniczne. Zeszyt architektoniczny. Projekty studentów Wydziału architektonicznego Politechniki Lwowskiej, wykonane w pracowni Katedry architektury II w latach 1926—1932. — 25 grudnia 1933. — S. 386.
  4. Brykowski R. Kościół parafialny w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 141. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.

Джерела[ред. | ред. код]