Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Таджикская АССР Ҷумҳурияти Сӯсиолистии Шӯравии Мухтори Тоҷикистон | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
.svg) Прапор
 Герб
| |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Душанбе | ||||||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Засновано | 14 жовтня | ||||||||
• Ліквідовано | 1929 | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1926 | 143 100 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1926 | 827 100 осіб | ||||||||
| 5,8 осіб/км² | |||||||||
| Валюта | карбованець | ||||||||
| |||||||||
;_Flag_of_Tajikistan_(1991–1992).svg){kind=small}
Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (тадж. Çumhūrijati Sūsiolistiji Şūraviji Muxtori Toçikston, Ҷумҳурияти Сӯсиолистии Шӯравии Мухтори Тоҷикистон) — автономна радянська соціалістична республіка у складі Узбецької РСР, що існувала у 1924—29 роки.
Територіально Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка охоплювала межі сучасної центральноазійської держави Республіка Таджикистан, адміністративно — була складовою Узбецької РСР.
Станом на 1926 рік у Таджицькій АРСР проживало 827,1 тисяч осіб. Етнічний склад населення країни був наступним[1]:
Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка була утворена 14 жовтня 1924 року внаслідок національно-державного розмежування радянських республік Середньої Азії під час розподілу Туркестанської АРСР та Бухарської РСР (короткотерміновий — протягом вересня-жовтня 1924 року наступник Бухарської Народної Радянської Республіки).
У листопаді 1924 року як найвищий орган влади у новоствореній АРСР було створено Революційний комітет Таджицької АРСР.
У січні 1925 року в Таджицьку АРСР увійшла Особлива Памірська область (у грудні того ж року перейменована у Горно-Бадахшанську автономну область).
Північні райони сучасного Таджикистану увійшли до складу Узбецької РСР і 1926 року були об'єднані в Ходжентський округ.
У 1926 році після майже остаточної перемоги над басмацтвом пройшли вибори до Рад.
У 1929 році Ходжентський округ увійшов до складу Таджицької АРСР. І нарешті 16 жовтня того ж (1929) року було створено Таджицьку РСР. Як союзна республіка до складу СРСР остання увійшла за півтора місяця по тому — 5 грудня 1929 року.
- Таджицька Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 2 : Українська Радянська Соціалістична Республіка. — 494, [2] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 2 арк с., стор. 109
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
