Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка
Таджикская Советская Социалистическая Республика
Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон
Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1929 – 1991 Таджикистан
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Гімн Таджицької РСР
ТаджРСР: історичні кордони на карті
ТаджРСР: історичні кордони на карті
Столиця Душанбе
Мови таджицька, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 5 грудня 1929
 - Дата створення 14 жовтня 1924
 - Ліквідовано 9 вересня 1991
Площа 143 100 км2
Населення
 -  5 112 000 осіб
     Густота 35,7 осіб/км² 
Валюта карбованець
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (тадж. Республикаи Советии Сотсиалистии Тоҷикистон; рос. Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану в 1929—1991 роках.

Створена в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії 14 жовтня 1924 як Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Узбецької РСР.

З 5 грудня 1929 — республіка у складі Радянського Союзу. 1990 у Таджицькій РСР запроваджено посаду президента. 30 листопада 1990 верховна рада Таджицької РСР обрала Махкамова Кахара Махкамовича першим президентом.

9 вересня 1991 через проголошення незалежності Таджицька РСР перейменована на Республіку Таджикистан.

Поділ[ред. | ред. код]

У різний час до складу республіки входили:

Крім того 8 районів центрального підпорядкування, місто Душанбе та місто Нурек.

Економіка[ред. | ред. код]

На галузі легкої та харчової промисловості припадало понад 60 % промислової продукції. Основні галузі важкої промисловості — електроенергетика, гірничорудна, кольорова металургія, Машинобудування та металообробка, промисловість будматеріалів. Основу електроенергетики становили ГЕС. Видобувалося буре вугілля, нафта і природний газ. Кольорова металургія. Підприємства машинобудування виробляли мотальні, сільськогосподарські машини, обладнання для підприємств торгівлі і громадського харчування, текстильне, світлотехнічне обладнання, трансформатори, побутові холодильники, кабель та інші (основний центр — Душанбе). Розвивалася хімічна промисловість: заводи — азотно-туковий в Курган-Тюбе, електрохімічний в Явані, пластмас в Душанбе. Головні галузі легкої промисловості: бавовняна, шовкова, килимоткацька. У харчовій промисловості виділялися фруктово-консервна, олійно-жирова галузі.

У 1986 році в республіці налічувалося 299 радгоспів і 157 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 4,2 млн га.

Посилання[ред. | ред. код]