Тайвань
 |
|
| Географія | |
|---|---|
| 23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д.Координати: 23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д. | |
| Місцезнаходження | Південна Азія |
| Площа | 35882,6258 км² (38-ме місце) |
| Довжина | 394 км |
| Ширина | 144 км |
| Берегова лінія | 1239,5756 км |
| Найвища точка | 3952 м (27-ме місце) |
| Країна | |
 КНР/ Китайська Республіка |
|
| Населення | 23269633 (2016) |
 Тайвань
Тайвань (Тайвань)
|
|
 Тайвань на Вікісховищі |
|
Тайвань (кит. 臺灣 або 台灣; тайванська Tâi-oân) — острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами у Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу. Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує комуністичний уряд Китайської Народної Республіки. Найбільше місто — Сіньбей[1].
Сам острів, також знаний як Формоза (від порт. Ilha Formosa — «гарний острів»), розташований у південній частині Східної Азії, на північ і на захід від континентального Китаю. На сході і південному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південно-Китайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході і Східно-Китайським морем на сході. Площа острова становить 35.801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км[2]. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними і субтропічними лісами.
Зміст
Загальний огляд[ред. • ред. код]
Острів витягнутий з півночі на південь на 394 км, ширина близько 140 км, площа 35 834 км2.
Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км.
Уздовж всього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора Юйшань, 3952 м); на півночі — група вимерлих вулканів, на заході — прибережна рівнина (тут проживає 90 % населення острова).
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний мусонний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500-2500 мм, в горах понад 5000 мм. В серпні і вересні часті тайфуни.
На Тайвані з червня по серпень триває сезон дощів. Для північної частини острова характерна висока хмарність протягом усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає в сезон дощів.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Річки[ред. • ред. код]
Річки острова — гірські і багатоводні. Використовуються для зрошення і гідроенергетики.
Флора та фауна[ред. • ред. код]
Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 ендемічні — Chamaecyparis formosensis, ялиця Кавакамі Abies kawakamii, Cinnamonum camphora).
На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, пальм, бамбуку, ліан; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з камфори, кипарисів, ялини, ялиці, деревовидних папоротей, та ін.
На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів рододендрону і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями рису, батату, плантаціями цукрового очерету, ананасів та ін. Уздовж узбережжя — місцями мангрові ліси.
У минулому В гірських лісах зустрічалося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський чорний ведмідь, плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших.
Природні ресурси[ред. • ред. код]
Корисні копалини[ред. • ред. код]
Природні ресурси: невеликі родовища золота, міді, кам'яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру та азбесту.
Землеробство[ред. • ред. код]
Понад половину території острова займають ліси і чагарники, переважно в гірських районах, 24 % — орні землі (в основному на рівнині), 15 % території використовується для інших потреб. 5 % території займають пасовища, 1 % — багаторічні культури.
Екологічний стан[ред. • ред. код]
До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться забруднення повітря, забруднення води промисловими водами і каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять кислотні дощі. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини Китаю під час періоду мусонів.
Стихійні лиха[ред. • ред. код]
Населення острова часто потерпає від землетрусів і тайфунів. 21 вересня 1999 в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло більше 2 тисяч осіб. До людських жертв і значних руйнувань призводять і селеві потоки і зсуви, що виникають в результаті проливних дощів.
Національні парки[ред. • ред. код]
На острові налічується 17 заказників, 20 біосферних заповідників, 8 національних парків:
34 лісових резерватів (загальна площа 452 тис. га). Створено 13 особливих ландшафтних зон: Північного узбережжя, Північно-Східного узбережжя, Східного узбережжя, затоки Дапен, Маулін, Сіраю, гори Алішань, Жіюетань (Озеро Сонця і Місяця), Південного узбережжя, Острови Пенху, Східна рифтова долина Хуадун, гори Саншань, Островів Мацзу.
Посилання[ред. • ред. код]
- Тайвань // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)(рос.)
- Почему Тайвань это Тайвань?
- Формоза, остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.) (рос.)
Історія[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ 內政部戶政司. 人口統計資料. www.ris.gov.tw (zh-TW). Процитовано 2017-09-10.
- ↑ Wayback Machine. 2014-03-29. Процитовано 2017-09-10.
.svg){kind=small} |
Це незавершена стаття з географії Тайваню. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
