Тайинша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Тайинша
каз. Тайынша
Основні дані
Країна Казахстан Казахстан
Область Північно-Казахстанська
Район Тайиншинський
Адміністрація Тайиншинська
Статус з 1962 року
Населення 12418 осіб (2009[1])
Координати 53°50′55″ пн. ш. 69°45′56″ сх. д. / 53.84861° пн. ш. 69.76556° сх. д. / 53.84861; 69.76556Координати: 53°50′55″ пн. ш. 69°45′56″ сх. д. / 53.84861° пн. ш. 69.76556° сх. д. / 53.84861; 69.76556
Карта
Тайинша (Казахстан)
Тайинша
Тайинша

Тайинша (Північно-Казахстанська область)
Тайинша
Тайинша

Тайинша́ або Таїнча́[2][3][4] (каз. Тайынша) — місто, центр Тайиншинського району Північно-Казахстанської області Казахстану. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Тайиншинської міської адміністрації.

Населення — 12418 осіб (2009; 13233 у 1999, 16083 у 1989[5]).

Історія[ред. | ред. код]

До перейменування згідно з Указом президента Республіки Казахстан 1997 року місто називалось Красноармійськ.

Тут з 1956 року по 1958 рік між двома своїми ув'язненнями займався пастирською діяльністю український римо-католицький священик Юзеф Кучинський. Також в місті бував український капуцин Серафин Кашуба.[6]

Господарство[ред. | ред. код]

В місті є залізничний вокзал, автовокзал, 5 шкіл, школа мистецтв, колеж агропрідприємництва (ПТУ-15). 2007 року тут був побудований та запущений заводський комплекс з виробництва біоетанолу «Біохім», який закрився в наслідок банкрутства 2011 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.
  2. Отець Юзеф Кучинський. Київсько-Житомирська дієцезія
  3. Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 380, 605. — ISBN 978-966-2778-29-8.
  4. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921—1939 рр.) — Київ: Альтернативи, 1999. — 336 с. — (Україна крізь віки. — Т. 11)
  5. http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php
  6. Отець Серафин Кашуба OFM Cap. Київсько-Житомирська дієцезія

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]