Тайрон Мінгз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тайрон Мінгз
Тайрон Мінгз
Особисті дані
Народження 19 березня 1993(1993-03-19) (28 років)
  Бат, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of England.svg Англія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Астон Вілла»
Номер 5
Юнацькі клуби
2001—2009
2009-2011
Англія «Саутгемптон»
Англія «Бристоль Роверс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2012–2015 Англія «Іпсвіч Таун» 57 (1)
2015–2019 Англія «Борнмут» 17 (0)
2019– Англія «Астон Вілла» 62 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2019– Англія Англія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 січня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 5 січня 2020.

Тайрон Мінгз (англ. Tyrone Mings, нар. 19 березня 1993, Бат) — англійський футболіст, захисник клубу «Астон Вілла» та національної збірної Англії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 19 березня 1993 року в місті Бат. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Саутгемптон»[1] та «Бристоль Роверс». На початку своєї дорослої кар'єри грав у аматорських клубах «Єйт Таун» та «Чіппенем Таун»[2].

«Іпсвіч Таун»[ред. | ред. код]

У професіональному футболі дебютував 2012 року виступами за команду «Іпсвіч Таун», в якій провів три сезони, взявши участь у 57 матчах Чемпіоншипу. Перший матч за команду провів 4 травня 2013 року в 46-му турі чемпіонату проти «Бернлі» (0:2)[3]. Цей матч так і залишився єдиним у тому розіграші[4]. У сезоні 2013/14 взяв участь у 16-ти матчах чемпіонату[5], а з наступного став гравцем основного складу, провівши 42 гри в чемпіонаті (включаючи плей-оф)[6]. «Іпсвіч» посів 6-е місце, що дало право грати в плей-оф за вихід в Прем'єр-лігу[7]. В іграх плей-оф команда поступилася «Норвіч Сіті»[8].

«Борнмут»[ред. | ред. код]

26 червня 2015 року підписав чотирирічний контракт з новачком Прем'єр-ліги клубом «Борнмут»[9], ставши найдорожчим придбанням в історії «Борнмута» — новий клуб заплатив за нього 8 мільйонів фунтів[10]. Дебютував за клуб 25 серпня 2015 року в матчі 2-го раунду Кубка Ліги проти «Гартлпул Юнайтед» (4:0)[11]. Перший матч у Прем'єр-лізі провів 29 серпня 2015 року в 4-му турі проти «Лестер Сіті» (1:1)[12]. Однак він отримав серйозну травму коліна через шість хвилин після того, як вийшов на заміну у перерві і за прогнозами лікарів мав пропустити 9-12 місяців[13]. Насправді ситуація вийшла ще гіршою і Мінгз повернувся на поле лише за півтора роки, в матчі проти «Міллволла» (3:0) у третьому турі Кубка Англії 7 січня 2017 року[14] і до кінця сезону 2016/17 зіграв ще 7 матчів у чемпіонаті[15].

У сезоні 2017/18 Тайрон зіграв лише 4 матчі в чемпіонаті[16], а найбільш запам'ятався тим, що 8 березня 2017 року Мінгс був дискваліфікований ФА на п'ять матчів після того, як англієць наступив на голову Златана Ібрагімовича в матчі проти «Манчестер Юнайтед» незадовго до цього[17][18][19].

«Астон Вілла»[ред. | ред. код]

Наступного сезону футболіст теж рідко виходив на поле, тому 31 січня 2019 року був відданий в оренду до кінця сезону в «Астон Віллу» з Чемпіоншипу[20]. Дебютував у «Віллі» 2 лютого в матчі проти «Редінга». Поєдинок став предметом суперечок після інциденту, коли Мінгз наступив на обличчя нападника «Редінга» Нельсона Олівейри, зламавши португальцю ніс і серйозно пошкодивши обличчя[21][22][23]. Пізніше Тайрон вибачився, наполягаючи, що це не було навмисно[24]. Оскільки арбітр Джефф Елтрінгем побачив інцидент і визначив, що він був випадковим, жодних покарань до Мінгза не було вжито[25]. А вже у наступній грі Мінгз забив свій перший гол за «Астон Віллу» — 8 лютого 2019 року на 82-й хвилині домашньої гри проти «Шеффілд Юнайтед». На той момент «віллани» програвали з рахунком 3:0, але зуміли створити пізній камбек, завершивши гру внічию 3:3[26]. Незважаючи на низькі результати «Вілли» на той час, Мінгз швидко став фаворитом фанатів, а після повернення з лазарету Джека Гріліша, команда видала неймовірну 10-матчеву виграшну серію, в п'ятому матчі з яких з яких Мінгз забив переможний гол у грі з «Блекберн Роверз» (2:1)[27]. Завдяки цьому команді вдалось посісти підсумкове 5 місце і вийти в плей-оф. Там 27 травня 2019 року Мінгз з командою у фіналі здолав «Дербі Каунті» (2:1) та вийшов до Прем'єр-ліги[28].

Після цього 8 липня 2019 року Мінгз підписав повноцінний контракт з «Астон Віллою»[29], яка заплатила за гравця 20 мільйонів фунтів стерлінгів, а а бонуси можуть становити ще до 25 мільйонів[30]. У сезоні 2019/20 Мінгз залишався одним із лідерів захисту «Астон Вілли» і допоміг їй посісти 17 місце та зберегти прописку в еліті, а також дійти до фіналу Кубка Футбольної ліги, тому 21 вересня 2020 року підписав новий чотирирічний контракт з командою[31]. Станом на 16 листопада 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 55 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

14 жовтня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в матчі відбіркового раунду чемпіонату Європи 2020 року проти Болгарії (6:0), відігравши увесь матч[32].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13 Англія «Іпсвіч Таун» ЧФЛ (ІІ) 1 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 1 0
2013–14 ЧФЛ (ІІ) 16 0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 18 0
2014–15 ЧФЛ (ІІ) 40+2[33] 1+0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 44 1
Усього за «Іпсвіч Таун» 57+2 1 4 0 - - - - 63 1
2015–16 Англія «Борнмут» ПЛ 1 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
2016–17 ПЛ 7 0 КА+КЛ 1+1 0 - - - - - - 9 0
2017–18 ПЛ 4 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 5 0
2018-січ. 2019 ПЛ 5 0 КА+КЛ 0+2 0 - - - - - - 7 0
Усього за «Борнмут» 17 0 6 0 - - - - 23 0
січ.-черв. 2019 Англія «Астон Вілла» ЧФЛ (ІІ) 15+3[33] 2+0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 18 2
2019–20 ПЛ 24 2 КА+КЛ 0+3 0 - - - - - - 27 2
Усього за «Астон Віллу» 42 4 3 0 - - - - 45 4
Усього за кар'єру 126 5 13 0 - - - - 139 5

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Англія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-10-2019 Софія Болгарія  0 – 6  Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
17-11-2019 Приштина Косово  0 – 4  Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
8-10-2020 Лондон Англія  3 – 0  Уельс товариський матч - Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
14-10-2020 Лондон Англія  0 – 1  Данія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 36-ій хвилині 36'
12-11-2020 Лондон Англія  3 – 0  Ірландія товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
15-11-2020 Брюссель Бельгія  2 – 0  Англія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
18-11-2020 Лондон Англія  4 – 0  Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 64-ій хвилині 64'
Усього Матчів 7 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Football: Youngster Mings aims for England. This Is Wiltshire. 29 July 2010. Процитовано 5 May 2013. 
  2. How Tyrone Mings went from barman and mortgage adviser to England international. BBC. 16 November 2019. 
  3. Burnley 2–0 Ipswich. BBC Sport. 4 May 2013. Процитовано 4 May 2013. 
  4. Сезон 2012/2013. 
  5. Сезон 2013/2014. 
  6. Сезон 2014/2015. 
  7. Tabelle Championship 14/15. 
  8. Championship Play Offs 14/15. 
  9. Bournemouth sign defender Tyrone Mings from Ipswich for £8m. BBC Sport. 26 June 2015. Процитовано 26 June 2015. 
  10. «Борнмут» объявил о переходе защитника Мингса из «Ипсвича». 
  11. Сезон 2015/2016. 
  12. Bournemouth 1–1 Leicester. BBC Sport. 29 August 2015. Процитовано 4 September 2015. 
  13. Tyrone Mings: Bournemouth left-back's season over. BBC Sport. 3 September 2015. Процитовано 4 September 2015. 
  14. MacInnes, Paul (9 January 2017). Bournemouth manager Eddie Howe calls Jordon Ibe a 'disappointment'. The Guardian (London). Процитовано 9 January 2017. 
  15. Сезон 2016/2017. 
  16. Сезон 2017/2018. 
  17. Man United 1 Bournemouth 1. BBC Sport. 4 March 2017. Процитовано 10 March 2017. 
  18. Tyrone Mings: Bournemouth defender to serve five-match ban. BBC Sport. 8 March 2017. Процитовано 10 March 2017. 
  19. James, Stuart (8 March 2017). Anger at Bournemouth as Tyrone Mings gets five-match ban for violent conduct. The Guardian (London). Процитовано 10 March 2017. 
  20. Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 31 January 2019. Процитовано 31 January 2019. 
  21. Gallagher, Dermot (4 February 2019). Ref Watch: Dermot Gallagher ponders whether Tyrone Mings deliberately stamped on Nelson Oliveira?. Sky Sports. Процитовано 4 February 2019. 
  22. Nelson Oliveira thanks medical staff for treatment on facial injuries as wife demands ban for Tyrone Mings. The Independent (London). 4 February 2019. Процитовано 26 February 2019. 
  23. Reading release shocking new footage of Tyrone Mings' stamp on Nelson Oliveira. Metro (London). 7 February 2019. Процитовано 26 February 2019. 
  24. Tyrone Mings sends message to Nelson Oliveira after horrific stamp. Metro (London). 3 February 2019. Процитовано 4 February 2019. 
  25. Tyrone Mings: Aston Villa defender will not face action over Nelson Oliveira incident. BBC Sport. 4 February 2019. Процитовано 4 February 2019. 
  26. Villa come from 3–0 down to deny Sheff Utd top spot. BBC Sport. 8 February 2019. Процитовано 9 February 2019. 
  27. Aston Villa 2–1 Blackburn Rovers. BBC Sport. 30 March 2019. Процитовано 23 April 2019. 
  28. Woodcock, Ian (27 May 2019). Aston Villa 2–1 Derby County. BBC Sport. Процитовано 7 September 2019. 
  29. Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 8 July 2019. 
  30. Tyrone Mings joins Aston Villa from Bournemouth. Sky Sports. 8 July 2019. 
  31. Club, Aston Villa Football. Tyrone Mings signs contract extension at Aston Villa | AVFC. Aston Villa Football Club | The official club website | AVFC. 
  32. McNulty, Phil (14 October 2019). Bulgaria 0–6 England. BBC Sport. Процитовано 14 October 2019. 
  33. а б У плей-оф.

Посилання[ред. | ред. код]