Тайрос-2
| Тайрос-2 | |
|---|---|
 Тайрос-2 на вершині ракети-носія | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1960-016A |
| NORAD ID | 00063 |
| Тип апарата | метеорологічний |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 23 листопада 1960, 11:13:03 UTC |
| Ракета-носій | Тор-Дельта/Дельта |
| Номер запуску | 245/3 |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-17Ей |
| Тривалість польоту | очікувана 60 років |
| Технічні параметри | |
| Маса | 130 кг |
| Розміри | діаметр 107 см, висота 56 см |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
| Ексцентриситет | 0,008 |
| Нахил орбіти | 48,5° |
| Період обертання | 98,2 хвилин |
| Апоцентр | 732 |
| Перицентр | 619 |
Тайрос-2 (англ. TIROS 2, Television and InfraRed Observation Satellite — укр. Супутник телевізійного й інфрачервоного спостереження), інші назви Тайрос-Бі (англ. TIROS-B), Ей-2 (англ. A-2, Applications — укр. Застосування) — американський метеорологічний супутник. Другий у світі метеорологічний супутник.
Супутник випробовував експериментальну телевізійну техніку й інфрачервоні пристрої.
Опис[ред. | ред. код]
Апарат був призмою з вісімнадцятикутною основою з алюмінієвого сплаву і нержавіючої сталі діаметром 107 см, висотою 56 см, масою 130 кг. На зміцнені нижній основі розташовувалась більшість систем. Нагорі розташовувалась антена для прийому наземних команд. У нижній частині діагонально відносно основи розташовувались чотири дипольні антени для передачі телеметрії на частоті 235 МГц. Згори і з боків апарат був вкритий 9200 сонячними елементами розміром 1×2 см, що використовувались для заряджання 21 нікель-кадмієвої батареї. Навколо нижньої основи було змонтовано п'ять діаметрально опозитних пар невеликих твердопаливних двигунів для підтримки швидкості обертання 8—12 обертів на хвилину, що стабілізувало апарат в польоті. Вісь обертання була зорієнтована з точністю 1—2 градуси завдяки використанню магнітного контролю висоти, для чого було використано 250 витків дроту навколо зовнішньої поверхні апарата. Взаємодія між індукцією магнітного поля супутника і магнітного поля Землі створювала необхідний момент сили для орієнтації.
Супутник мав дві телевізійні камери з відиконами діаметром 1,27 см, широкого і вузького кутів огляду, для фіксації зображень хмарного покриву Землі. Зображення в зонах прийому передавались на приймальні наземні станції, під час несприятливої погоди і поза станціями дані записувались на бортовий плівковий магнітофон для передачі згодом. Додатково апарат мав п'ятиканальний сканувальний радіометр з середньою роздільною здатністю і двоканальний радіометр для вимірювання випромінювання Землі й атмосфери.
Політ[ред. | ред. код]
23 листопада 1960 року об 11:13:03 UTC ракетою-носієм Тор-Дельта/Дельта з космодрому Мис Канаверал відбувся запуск апарата Тайрос-2.
22 січня 1961 року почалось погіршення роботи сканувального радіометра. 21 грудня 1961 року супутник припинив роботу. Апарат передав 25 574 зображень хмар. Супутник досі перебуває на орбіті.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тайрос-2 [Архівовано 16 березня 2011 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- Тайрос-2 Космічна енциклопедія(англ.)
- Тайрос-2 [Архівовано 9 січня 2013 у WebCite] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
- Велика енциклопедія супутників і космічних зондів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](чеськ.)
- Апарати серії Тайрос [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)
| ||||||||