Тайцзун
Зовнішній вигляд
太 |
Тайцзу́н (кит. трад.: 太宗; піньїнь: Tàizōng, «великий пращур») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався тим правителям, заслуги та доброчинність яких поступалися лише засновникам династії.
- Тайцзун — п'ятий імператор династії Хань (179 — 157 до н. е.).
- Тайцзун — другий імператор династії Тан (627–649).
- Тайцзун — другий імператор династії Сун (976–997).
- Тайцзун — другий імператор династії Цзінь (1123–1135).
- Тайцзун — третій імператор династії Мін (1402–1424).
- Тайцзун — другий імператор династії Цін (1626–1643).
- Тайцзун — другий великий хан Монгольської імперії, пращур засновників династії Юань (1229–1241).