Тай Сігал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тай Сігал
Ty Segall
Зображення
Основна інформація
Дата народження 8 червня 1987(1987-06-08) (31 рік)
Місце народження Лагуна-Біч, Каліфорнія
Роки активності 2006 — сьогодні
Країна США
Національність американець
Професія Музикант, автор-виконавець, мультиінструменталіст
Інструменти Вокал, гітара, барабани
Жанр гаражний рок, психоделічний рок, lo-fi, гаражний панк, нойз-рок
Гурт Fuzz, Ty Segall Band
Співпраця The Traditional Fools, Epsilons, Party Fowl, Sic Alps, The Perverts
Лейбл Goner, Wizard Mountain, CastleFace, Chocolate Covered, Goodbye Boozy, Drag City, Burger Records
ty-segall.com
CMNS: Файли на Вікісховищі

Тай Сігал (англ. Ty Segall) (нар. 8 червня 1987, Лагуна-Біч, Каліфорнія) — це американський музикант і автор пісень. Він співає, грає на барабанах та гітарі, випустив вісім сольних альбомів[1] і в різний час був і є учасником таких груп як Fuzz, The Traditional Fools, Epsilons, Party Fowl, Sic Alps, The Perverts,[2] та Ty Segall Band.

Музичний стиль та обладнання[ред. | ред. код]

Музика Тая Сігала часто поєднує в собі елементи багатьох жанрів, таких як гаражний рок, панк-рок, психоделічний рок, нойз-рок, глем-рок, так і хеві-метал і класичний рок. В інтерв’ю Сігал стверджує, що його улюбленою групою завжди була Hawkwind.[3] Великий вплив на його ранню творчість справив Девід Боуї, Марк Болан та хард-рок і панк-рок групи: Black Sabbath, KISS, The Stooges і Black Flag (особливо вплинули на Ty Segall Band).[4] Тим не менш, з часом альбоми Тая стали ніжніші за звучанням (альбоми Goodbye Bread та Sleeper) переймаючи настрої Ніла Янга, The Byrds, The West Coast Pop Art Experimental Band, The Beatles (вокал в деяких альбомах Тая навіть порівнюють з Джоном Леноном), ранніх T.Rex (коли вони були відомі як Tyrannosaurus Rex) і Grateful Dead.[5][6][7] Вагома частина його натхнення бере початок із інді та гаражних сцен Сан-Франциско, на яких він формував групи Thee Oh Sees (фронтмен Джон Дуаєр є другом Тая),[8] Sic Alps і White Fence.

Тай Сігал переважно використовує гітари і підсилювачі Fender. Із гітар, які він використовує помітно частіше, слід відмітити сонячну Fender Jaguar і зелено-морську Fender Mustang. Його головною і часом єдиною педаллю ефектів є педаль Death By Audio Fuzz War.[9] У 2013 Death By Audio випустили педаль, створену під надхенням від Тая Death by Audio Sunshine Reverberation Pedal у кількості лише 100 штук.[10]

Музична кар’єра[ред. | ред. код]

Сігал почав свою кар’єру музиканта як тимчасовий учасник в різних андерграунд групах в каліфорнійському окрузі Орандж і на території затоки Сан-Франциско в 2008. Його перший сольний реліз був випущений лейблом Wizard Mountain на касеті і називався Horn The Unicorn (пізніше перевиданий HBSP-2X на вініловій пластинці). Приблизно в той же час Wizard Mountain також випустила спліт-касету Halfnonagon де були треки Сігала та групи Superstitions.

Його дебютний сольний альбом Ty Segall побачив світ у 2008 завдяки лейблу Castle Face Records. Цей альбом слідує обмеженій низці 7" синглів та LP-сплітів з групою Black Time. У 2009 вийшов другий альбом − Lemons. Його зустріли з позитивними відгуками.[11] Цей реліз був ще одним із іншого ряду успішних і обмежених семидюймових платівок і LP Reverse Shark Attack − альбому з пожиттєвим співучасником Мікалом Кроніном (Mikal Cronin).[12] Студійні альбоми Melted та Goodbye Bread вийшли в 2010 і 2011 відповідно.

У 2012 Тай випустив три повноцінних альбоми: Hair, разом із White Fence у квітні, Slaughterhouse, записаний з його гастрольною групою (26 червня)[13] і сольний альбом Twins, випущений 9 жовтня.[14][15][16][17] Альбом породив 2 сингли: "The Hill" і "Would You Be My Love?". Відповідаючи на питання щодо цього альбому, Сігал стверджував: «Я хочу зробити тотальний глем, схожий на Stooges-meets-Hawkwind or Sabbath. Я думаю, що це буде дуже весело. Я хочу скинути людей. Я хочу зробити справді важку платівку: диявольску, диявольский спейс-рок. Помістіть маленького Сатану у космос і ви отримаєте такий звук.»[18][19]

У 2013 Тай Сігал почав новий проект — Fuzz, випустивги три семидюймових сингли. Повноформатний альбом Fuzz був записаний у травні і вийшов 1 жовтня 2013 під лейблом In The Red Records.[20] Того ж року, Сігал випустив його сольний альбом Sleeper 20 серпня (19 серпня у Великій Британії) знову під лейблом Drag City Records незважаючи на заяви критиків.[21] У листопаді 2013, Сігал зіграв на фінальному етапі всесвітньо відомого фестивалю All Tomorrow's Parties у таборі відпочинку в Camber Sands (Англія).[22]

Дискографія[ред. | ред. код]

Як сольного виконавця[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Інші альбоми[ред. | ред. код]

  • Horn the Unicorn (оригіналний реліз) — касета (2008; Wizard Mountain)
  • Halfnonagon (спліт з Superstitions) — касета (2008; Wizard Mountain)
  • Swag / Sitting In The Back Of A Morris Marina Parked At The Pier Eating Sandwiches Whilst The Rain Drums On The Roof (спліт з Black Time) — LP (2009; Telephone Explosion Records)
  • Horn the Unicorn (перевипуск з додатковими треками) - LP (2009; HBSP-2X)
  • Ty Segall & Lemons - касета (2010; Burger Records)
  • $ingles - касета (2010; Psychic Snerts)
  • San Francisco Rock Compilation or Food or Weird Beer From Microsoft - обмежений випуск, лише 350 копій - касета/LP (2010; God? Records на касетах / 2011; Social Music Records на LP)
  • Live In Aisle Five - LP (2011; Southpaw Records)
  • Singles 2007-2010 - Подвійний LP/CD (2011; Goner Records)
  • Slaughterhouse (as Ty Segall Band) - CD/LP (2012; In The Red Records)
  • Gemini (Демо-версія альбому Twins) - LP (2013; Drag City; Sea Note)

Сингли/EP[ред. | ред. код]

  • Skin - 7" (2008; Goodbye Boozy Records)
  • It - 7" (2008; Chocolate Covered Records)
  • Cents - 7" (2009; Goner Records)
  • Universal Momma - 7" (2009; True Panther)
  • My Sunshine - 7" (2009; Trouble In Mind)
  • The Drag / Maria Stacks (спліт з Thee Oh Sees) - 7" (2009; Castle Face)
  • Caesar - 7" (2010; Goner Records)
  • 4 Way Split (спліт з CoCoComa, The White Wires, & Charlie та The Moonhearts) - 7" (2010; Trouble In Mind)
  • GonerFest Seven Golden Ticket Record (спліт з Armitage Shanks, UV Race, & Strapping Field Hands) - 7" (2010; Goner Records)
  • Diamond Way / My Head Explodes (спліт з JEFF the Brotherhood) - 7" (2010; Infinity Cat Recordings)
  • Bruise Cruise Vol. 1 (спліт з Thee Oh Sees) - 7" (2010; Bruise Cruise Records)
  • Ty Rex EP - 12" (2011; Goner Records)
  • I Can't feel It - 7" (2011; Drag City)
  • Spiders - 7" (2011; Drag City)
  • Ty Segall / Chad & The Meatbodies - 7" LAMC #7 (2012; Famous Class Records)
  • Tour Split (split with Feeling Of Love) - 7" (2012; Permanent Records)
  • The Hill - 7" (2012; Drag City)
  • Would You Be My Love? - 7" (2013; Drag City)
  • Ty Rex II EP - 7" (2013; Goner Records)

Компіляції живих виступів[ред. | ред. код]

  • Yeti Eight (Contributes Tracks: 2 - Lovely One (Demo)& 16 - I Think I've Had It) - CD (2009; Yeti Publishing LLC)
  • Our Boy Roy (Contributes Track: Pretty Woman) - LP (2010; Telephone Explosion Records)
  • In a Cloud: New Sounds of San Francisco (Contributes Track: Hey Big Mouth) - LP (2010; Secret Seven Records)
  • Stuffs Vol. 1 (Contributes Track: Flys Better) - LP (2010; Compost Modern Art Recordings)
  • Live At The Empty Bottle (Contributes Track: Girlfriend (live)) - LP (2012; Shimby Presents)
  • Live at Death By Audio 2012 (Contributes Track: Imaginary Person (live)) - 7" Flexi Book (2013; Famous Class Records)

Офіційні музичні кліпи[ред. | ред. код]

  • Cents (2009)
  • Pretty Baby (You're So Ugly) (2010)
  • Girlfriend (2011)
  • Goodbye Bread (2011)
  • Where Your Head Goes (2011)
  • You Make the Sun Fry (2012)
  • The Hill (2012)
  • Thank God for the Sinners (2013)
  • Fuzz's Fourth Dream (2013)
  • The Man Man (2013)

Співпраця[ред. | ред. код]

З Мікалом Кроніном (Mikal Cronin)[ред. | ред. код]

  • Pop Song - 7" (2009; Goodbye Boozy Records)
  • Reverse Shark Attack - Касета/LP (2009; Burger Records (на касетах) / Kill Shaman Records (на LP))
  • Group Flex (Contribute Tracks: Fame; Suffragette City) 6 x Flexi Disc/Book (2011; Castle Face)

Із White Fence[ред. | ред. код]

Як член інших груп[ред. | ред. код]

Epsilons[ред. | ред. код]

  • Evil Robots - CD/EP (2005, Modern Sleeze)
  • Epsilons / Hips (split with Hips) - 7" (2006; olFactory Records)
  • Epsilons - CD/LP (2006; Retard Disco (на компакт-дисках)/ Young Cubs (на LP))
  • Killed 'Em Deader 'N A Six Card Poker Hand - CD/LP (2007; Retard Disco (на CD)/ HBSP-2X (на LP))

Party Fowl[ред. | ред. код]

  • Scum Fuck Revolt: A GG Allin Tribute compilation (Contributes Track: Die When You Die) - CD (2006; Husk Records)
  • Washed Shores compilation (Contributes Track: Portage 53) - Cassette (200?; Seafoam Records)
  • Party Fowl - 7" (2008; Post Present Medium)
  • STD's - 7" (2008; Goodbye Boozy Records)

The Traditional Fools[ред. | ред. код]

  • The Primate Five vs The Traditional Fools (спліт-альбом з The Primate Five) - 7" (2007; Goodbye Boozy Records)
  • The Traditional Fools - 7" (2007; Chocolate Covered Records)
  • The Traditional Fools - LP (2008; Wizard Mountain/Make A Mess Records)

The Perverts[ред. | ред. код]

  • The Perverts - 7" (2009; HBSP-2X)

Sic Alps[ред. | ред. код]

  • "Breadhead" - 7" (2011; Drag City Records)

Fuzz[ред. | ред. код]

  • This Time I Got A Reason/Fuzz's Fourth Dream - 7" (2012, Trouble In Mind)
  • Sleigh Ride/You Won't See Me - 7" (2013, In the Red)
  • Live in San Francisco EP - 12" (2013, Castle Face)
  • Fuzz - LP (2013, In the Red)
  • Sunderberry Dream/21st Century Schizoid Man - 7" (2013, In the Red)
  • Till the End of the Day (Kinks cover) - 7" (2014, Famous Class)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.stillinrock.com/2013/12/classement-2013-meilleurs-opus-du-n10-1.html
  2. Stewart, Allison (29 вересня 2011). Segall makes his case for listening. Chicago Tribune. 
  3. You Spin Me Round - 5 records with Ty Segall. October 22, 2013. 
  4. Cover Story - Ty Segall. November 26, 2012. 
  5. http://www.stillinrock.com/2013/08/album-review-ty-segall-sleeper-acoustic.html
  6. Ty Segall - What's in My Bag. November 20, 2012. 
  7. Ty Segall: Twins. October 9, 2012. 
  8. Brooklyn based Music Blog: Concert Review : Thee Oh Sees et Ty Segall à The Well (Rock Garage). Still in Rock. 2004-02-26. Процитовано 2013-12-03. 
  9. Other Band's Stuff: Ty Segall. September 19, 2012. 
  10. Ty Segall Gets his own Reverb Pedal. April 8, 2013. 
  11. Deming, Mark. Lemons - Ty Segall. AllMusic. Процитовано 2012-07-10. 
  12. Goldberg, Shawn (January 14, 2010). How the Surfers Shower: An Interview with Ty Segall. Reax Music Magazine. Процитовано 2012-07-10. 
  13. Clifford, Cory (June 26, 2012). Ty Segall brings his friends into the mix with ‘Slaughterhouse’. Heave Media. 
  14. Hudson, Alex (April 18, 2012). Ty Segall Band Lines Up New 'Slaughterhouse' Album. Exclaim!. Процитовано 2012-07-10. 
  15. Timko, Peter (June 22, 2012). Album Review: Ty Segall Band "Slaughterhouse". Prefix. 
  16. Kot, Greg (July 6, 2012). Album review: Ty Segall Band, 'Slaughterhouse'. Chicago Tribune. 
  17. Lillis, Peter. Three Siblings: A Review of Ty Segall's Twins. Frontier Psychiatrist. Процитовано 23 October 2012. 
  18. Lindsay, Cam (June 21, 2011). Ty Segall Comes Clean about Fake Andrew Loog Oldham-Penned Bio, Eyes "Evil, Evil Space Rock" LP. Exclaim!. Процитовано 2012-07-10. 
  19. I want to do a total glam Stooges-meets-Hawkwind or Sabbath, something like that. I think that would be super fun. I want to throw people off. I want to make a really heavy record: evil, evil space rock. Put a little Satan in space and you got the sound.
  20. Fuzz by Fuzz. AnyDecentMusic?. Процитовано 2012-12-01. 
  21. Sleeper by Ty Segall. AnyDecentMusic?. Процитовано 2012-12-01. 
  22. End Of An Era Part 2 curated by ATP & Loop - All Tomorrow's Parties. Atpfestival.com. Процитовано 2013-12-03. 

Див. також[ред. | ред. код]