Такаяма Укон
| Такаяма Укон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
не пізніше 1553 Uda districtd, Префектура Нара, Японія |
| Помер |
3 лютого 1615 Маніла, Філіппіни |
| У лику | блаженний, преподобний[d] і Слуга Божий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Блаженний Юст Такая́ма Уко́н (яп. 【高山右近】, たかやまうこん; 1552 (Тембун 21) — 5 лютого 1615 (Кейчьо 20)) — японський політичний, військовий і релігійний діяч, магнат із провінції Сеццу[1]. Блаженний Католицької церкви.
Біографія[ред. | ред. код]
Син Такаями Хіда-но-камі. Господар замку Такацукі (1576–1585). 1564 року прийняв хрещення під іменем Юст (Юстус)[2].
1568 року підтримав похід Оди Нобунаґи до столиці. Служив полководцям Ваді Коремасі (до 1573) й Аракі Мурашіґе (до 1578). Був одним із головних патронів християн у Столичній окрузі, збудував церкву та дім єзуїтів у Такацукі[1]. 1578 року, внаслідок заколоту Аракі проти Нобунаґи, перейшов на бік останнього. Отримав за це повіт провінції Сеццу та став одним із наближених нового господаря[1]. Після загибелі Нобунаґи в 1582 році від рук Акечі Міцухіде відмовився служити заколотникам. Того ж року відзаначився у битві при Ямадзакі в авангарді військ месників під проводом Тойотомі Хідейоші[1]. Згодом став васалом останнього й 1585 року отримав великий уділ Акаші. 1587 року відмовився виконувати наказ Хідейоші про вигнання християнських священиків з країни, внаслідок чого втратив усі володіння й посади[1]. Став клієнтом дому Маеди, мешкав у місті Канадзава.
1614 року, після тотальної заборони християнства в Японії за наказом Токуґави Ієясу, відмовився зректися віри[2]. Був депортований до Маніли на Філіппінах, де й помер. За життя навернув до християнства багатьох магнатів, таких як Ґамо Уджісато та Курода Йошітака[2]. Мав гарні стосунки із Хосокавою Тадаокі та Маедою Тошіїе. Був майстром мистецтва чаювання, належав до семи найкращих учнів Сен-но Рікю[2]. Інші імена — Укон-но-джьō, Наґафуса, Шіґетомо (重友).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Такаямі в Такацукі.
Беатифікація[ред. | ред. код]
Проголошений блаженним 7 лютого 2017 року в м. Осака під час урочистої меси, яку очолив префект Конгрегації в справах святих і папський легат кардинал Анджело Амато[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 920.
- ↑ а б в г Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 921.
- ↑ Юстус Укон Такаяма – перший в історії самурай, проголошений блаженним (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 920—921.
- Коваленко О. Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі… // Східний світ. — 2009. — № 2. — С. 10-19.
- Laures J. Takayama Ukon und die Anfänge der Kirche in Japan （Missionswissenschaftliche Abhandlungen und Texte, 18）. — Aschendorff, 1954.
- Laures J. Studies on Takayama Ukon. — Imprensa Nacional, 1955.
- ヨハネス・ラウレス著 『高山右近の生涯: 日本初期基督教史』 [Життя Такаями Укона: історія раннього християнства в Японії]. — 東京: 中央出版社, 1948.
- 海老沢有道著 『高山右近』 [Такаяма Укон] (人物叢書 / 日本歴史学会編 13). — 東京: 吉川弘文館 1958 (перевидання — 1989).
- 黒部亨著 『利休七哲』 [Сім учнів Рікю]. — 東京: 講談社, 1990.
- 津山千恵著 『織田信長と高山右近: フロイスが見た日本』 [Ода Нобунаґа й Такаяма Укон: Японія очима Фроїша]. — 東京: 三一書房, 1992.
- 片岡千鶴子 「高山右近」 『朝日日本歴史人物事典』 [Такаяма Укон // Японський історичний біографічний словник Асахі]. — 東京: 朝日新聞出版, 1994.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Такаяма Укон- Такаяма Укон [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Радіо Ватикану
|
