Такла-Макан
Координати: 38°53′28″ пн. ш. 82°10′40″ сх. д. / 38.89111° пн. ш. 82.17778° сх. д.
Такла́-Мака́н — пустеля на заході Китаю в Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Є однією з найбільших піщаних пустель світу. Довжина із заходу на схід понад 1000 км, ширина до 400 км, площа пісків понад 300 тисяч км².
Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями річки Тарим та її притоків. Поверхня рівнинна, поступово знижується на північ і схід від 1200–1300 м до 800–900 м. На заході над пустелею підносяться поодинокі кряжі заввишки до 1664 м (гора Чонгтаг), складеного пісковиками. На південному заході переважають бархани, на північному сході — піщані гряди складної конфігурації (зокрема великі, такі, що протягуються іноді на 10—13 км, — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150–300 м) і ін. В околицях Такла-Макана є значні площі солончаків.
Клімат помірно-теплий, різко континентальний, з нікчемною (менше 50 мм в рік) кількістю атмосферних опадів. Характерна сильна запиленість атмосфери.
Річки, що стікають з Кунь-Луня, проникають в глиб Такла-Макана на 100–200 км, поступово вичерпуючись в пісках; тільки річка Хотан перетинає пустелю і влітку доносить свої води до Тариму, Такла-Макана, що протікає західною і північною околицею. Глибина залягання підземних вод у пониженнях рельєфу (в межах стародавніх дельт) 3—5 м, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод є рідкісні чагарники тамариску, селітрянки, очерету. В околицях пустелі і долинах річок зустрічаються тополя (туранга), лох, верблюжа колючка, однорічні солянки саксаул.
Тваринний світ бідний (рідкісні стада антилоп, зайці, піщанки, тушканчики, полівки); у долинах річок — кабани.
Постійного населення немає. Окремі оази в долинах річок, що стікають з Кунь-Луня. Поблизу південної околиці пустелі серед пісків — руїни стародавніх поселень, приурочені до сухих долин.
Посилання[ред. • ред. код]
Пазинич В.Г. Механізм походження високогірних озер та піщаних масивів-пустель гірських країн під час танення льодовиків – пустелі Такла-Макан та ГобіThe_origin_of_lakes_and_sandy_deserts_of_mountains_during_the_melting_of_glaciers_Taklamakan_and_Gobi_deserts
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Такла-Макан |
