Таксани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
'

Таксани — це клас хімічних речовин, які відносяться до дитерпенів. Уперше цей клас речовин виділений із різних частин рослин роду Taxus (тис), основою хімічної структури яких є таксадієн. Паклітаксел (оригінальна назва Таксол) and доцетаксел (оригінальна назва Таксотер) є лікарськими препаратами, які широко застосовуються у хіміотерапії різних форм раку.[1][2] Кабазитаксел схвалений FDA для лікування гормонально нечутливих форм раку простати.

Застосування таксанів у лікарській практиці має певні труднощі у зв'язку з тим, що вони погано розчиняються у воді.

Виробництво[ред. | ред. код]

Відповідно до походження їх назви, таксани уперше отримані з природної сировини, проте пізніше налагоджено й промисловий синтез препаратів цієї групи. Паклітаксел уперше виділений із кори тихоокеанського тису. Синтез таксанів утруднюється складною хімічною формулою — наявністю значної кількості хіральних центрів (зокрема, в паклітаксела таких центрів 11). натепер хімічні сполуки з класу таксанів виявлені також у горіхах та листі ліщини європейської.[3][4]

Механізм дії[ред. | ред. код]

Основним механізмом дії препаратів групи таксанів полягає у зв'язуванні препарату із бета-тубуліном мікротрубочок цитоплазми, що призводить до порушення процесу його деполімеризації, наслідком чого є порушення процесів динамічної реорганізації сітки мікротрубочок, що порушує функціонування внутрішньоклітинних структур, а також порушує процес мітозу. Таксани є інгібіторами мітозу, на відміну від алкалоїдів барвінку, які порушують структуру веретена поділу, що призводить до порушення полімеризації тубуліну. Таксани разом із алкалоїдами барвінку відносяться до мітотичних отрут, хоча й мають різний механізм дії. Таксани також підвищують радіочутливість тканин.

Нові представники класу таксанів[ред. | ред. код]

Із гімалайського тису Taxus wallichiana виділено нові представники класу таксанів, які отримали назви «Гонгдоушань А-С». Вони є оксигенованими представниками класу таксанів, та дитерпенами за хімічною структурою. Згідно з попередніми результатами клінічних досліджень, у гонгдоушаня А (C29H44O7), гонгдоушаня B (C27H40O7), та гонгдоушаня C (C27H42O6) виявлена протипухлинна активність in vitro.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hagiwara, H.; Sunada, Y. (2004). Mechanism of taxane neurotoxicity. Breast cancer (Tokyo, Japan) 11 (1): 82–85. PMID 14718798.  (англ.)
  2. Rowinsky, MD, Eric K. (February 1997). THE DEVELOPMENT AND CLINICAL UTILITY OF THE TAXANE CLASS OF ANTIMICROTUBULE CHEMOTHERAPY AGENTS. Annual Review of Medicine 48 (1): 353–374. doi:10.1146/annurev.med.48.1.353.  (англ.)
  3. Ottaggio, Laura; Bestoso, Federica; Armirotti, Andrea; Balbi, Alessandro; Damonte, Gianluca; Mazzei, Mauro; Sancandi, Monica; Miele, Mariangela (2008). Taxanes from Shells and Leaves of Corylus avellana. Journal of Natural Products 71 (1): 58–60. PMID 18163585. doi:10.1021/np0704046. Процитовано 2016-12-11.  (англ.)
  4. Hoffman, Angela M; Shahidi, Fereidoon (Січень 2009). Paclitaxel and other taxanes in hazel. Journal of Functional Foods 1 (1): 33–37. doi:10.1016/j.jff.2008.09.004. Процитовано 2016-12-11.  (англ.)
  5. Banskota AH, Usia T, Tezuka Y, Kouda K, Nguyen NT, Kadota S (2002). Three new C-14 oxygenated taxanes from the wood of Taxus yunnanensis.. J Nat Prod 65 (11): 1700–2. PMID 12444707. doi:10.1021/np020235j.  (англ.)