Тактакішвілі Отар Васильович

Тактакішвілі Отар Васильович
груз. ოთარ თაქთაქიშვილი
Народився	27 липня 1924(1924-07-27) Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР
Помер	21 лютого 1989(1989-02-21) (64 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР або Москва, СРСР
Поховання	Дідубійський пантеон
Країна	СРСР
Діяльність	диригент, композитор, музичний педагог, політик, концертмейстер
Alma mater	Тбіліська державна консерваторія (1947)
Вчене звання	професор
Знання мов	грузинська
Заклад	Тбіліська державна консерваторія
Членство	Спілка композиторів СРСР
Роки активності	з 1957
Жанр	опера
Посада	депутат Верховної ради СРСР і міністр культури
Партія	КПРС
Нагороди	Народний артист Грузинської РСР
Медіафайли у Вікісховищі

Отар Васи́льович Тактакішві́лі (груз. ოთარ ვასილის ძე თაქთაქიშვილი) (27 липня 1924(1924-07-27), Тифліс — 21 лютого 1989(1989-02-21), Тбілісі і Москва) — грузинський композитор, диригент, міністр культури Грузинської РСР, автор музики Державного гімну Грузинської РСР, громадський діяч, доцент (1959), професор (1966), народний артист СРСР (1974). Депутат Верховної ради Грузинської РСР 6—9-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—5-го і 11-го скликань.

Життєпис

Народився 27 липня 1924 року в Тифлісі (нині Тбілісі) в родині абхазького дворянина Василя Чачибая та грузинської княжни Єлизавети Михайлівни Тактакішвілі. Носив прізвище матері. Початкову музичну освіту здобув у Тифліській музичній школі та училищі. У 1946 році вступив до комсомолу.

У 1947 закінчив Тбіліську державну консерваторію імені В. Сараджішвілі, в 1950 році — її аспірантуру (клас композиції С. В. Бархударяна).

Під час навчання на III курсі консерваторії (1945), брав участь у конкурсі Спілки композиторів Грузії створення Державного гімну Грузинської РСР і став його автором. У роки навчання також працював концертмейстером, диригентом хору Комітету з радіомовлення Грузинської РСР (1944—1946), головним коректором Музфонду Грузинської РСР.

З 1947 року — викладач хорової літератури та керівник хору, з 1952 року — викладач поліфонії та інструментування Тбіліської державної консерваторії.

Одночасно в 1947—1952 роках — концертмейстер і диригент, у 1952—1956 роках — директор і художній керівник Державної хорової капели Грузинської РСР. З 1952 року виступав як диригент з провідними симфонічними та хоровими колективами країни, виконуючи власні твори.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1956—1962 роках — секретар правління Спілки радянських композиторів Грузії. З 1957 року — секретар правління Спілки композиторів СРСР. З 1962 року — голова правління Спілки композиторів Грузії.

У 1962—1965 роках — ректор Тбіліської державної консерваторії.

Член Комітету з Ленінських премій у галузі науки та мистецтва при Раді міністрів СРСР (з 1963 року). Член Президії Міжнародної музичної ради при ЮНЕСКО.

9 лютого 1965 — 14 січня 1984 року — міністр культури Грузинської РСР.

У 1984—1989 роках — професор Тбіліської державної консерваторії.

Помер 24 лютого 1989 року в Москві (за іншими джерелами — 21 або 22 лютого в Тбілісі). Похований у Дідубійському пантеоні Тбілісі.

У творчому доробку — опера «Миндія», триптих опер «Три новели», «Викрадення місяця» (1974), телеопера «Нагорода» (1963), 2 симфонії (1949, 1953), симфонічна поема «Мцирі» (1956), ораторія «Ніколоз Бараташвілі» (1970), концерти для інструментів з оркестром й інші твори.

Нагороди

• два ордени Леніна (1966, 1984)
• орден Жовтневої Революції (1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (1948)
• медалі
• Сталінська премія ІІІ ст. (1951) — за 1-у симфонію (1949)
• Сталінська премія ІІ ст. (1952) — за концерт для фортепіано з оркестром (1950)
• Державна премія СРСР (1967) — за ораторію «Слідами Руставелі» (текст І. В. Абашидзе)
• Ленінська премія (1982) — за оперу «Викрадення місяця» (1977) та концерт для скрипки з оркестром
• Премія Альберта Швейцера (1986)
• народний артист Грузинської РСР (1961)
• народний артист СРСР (1974)
• Почесний громадянин Тбілісі (1985).

Посилання

• УРЕ [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]