Талалаївка
| смт Талалаївка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район/міськрада | Талалаївський район | ||
| Рада | Талалаївська селищна рада | ||
| Код КОАТУУ: | 7425355100 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1877 | ||
| Статус | з 1958 року | ||
| Площа | 8.96 км² | ||
| Населення | ▼ 4926 (01.01.2017)[1] | ||
| Густота | 564.17 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 17200 | ||
| Телефонний код | +380 4634 | ||
| Географічні координати | 50°50′14″ пн. ш. 33°08′27″ сх. д. / 50.83722° пн. ш. 33.14083° сх. д.Координати: 50°50′14″ пн. ш. 33°08′27″ сх. д. / 50.83722° пн. ш. 33.14083° сх. д. | ||
| Водойма | р. Олава | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Талалаївка | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 204 км | ||
| - автошляхами: | 265 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 17200, смт Талалаївка, вул. Вокзальна, 3 | ||
| Голова селищної ради | Величко Юрій Євгенійович | ||
| Карта | |||
  Талалаївка | |||
 Талалаївка | |||
|
| |||
Талала́ївка — селище міського типу, центр Талалаївського району Чернігівської області. Населення — 5,2 тис. меш. (2005).
Працювали: цегельний завод, райагробуд, ремонтно-тракторне підприємство, райсільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування. На цей час працюють асфальтовий завод, цех нафтогазодобувного управління «Чернігівнафтогаз». Є середня ЗОШ I—III ступенів, школа мистецтв, лікарня, поліклініка.
Працює будинок культури, при якому діє Талалаївська народна хорова капела. Також є кінотеатр, два клуби, три бібліотеки.
Талалаївський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1972 року), де розташовано понад 100 видів дерев і чагарників.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Заснована 1877 у зв'язку з будівництвом зал. станції. Назва запозичена від села, що знаходиться поруч. Залізницю прокладено 1873.
Станом на 1885 рік Талалаївська волость складалася з 25 поселень, 18 сільських громад.
1914 відкрито земську школу. 1933 Талалаївка — центр однойменного району.
1932—1933 — населення Талалаївки постраждало внаслідок Голодомору.
За неперевіреними даними, під час окупації Талалаївки німецькими військами (1941—1943) діяла Талалаївська підпільна організація, яка підпорядковувалася НКВС СРСР.
З 1958 Талалаївка — селище міського типу.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення[ред. | ред. код]
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 2974 | 5196 | 5771 | 5249 | 4993 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]
| українська мова | російська |
|---|---|
| 97,42 % | 2,28 % |
Галерея[ред. | ред. код]
Центральна площа
Залізничний вокзал (вночі)
Другий переїзд
Перший переїзд
Центральна вулиця (початок) в зимку
Цегельний ставок
Райдержадміністрація
Загот. зерно
Площа
Потяг
Телевежа
Пам’ятник загиблим воїнам–односельчанам (вічний вогонь)
_%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Ващенко Юрій Володимирович — старший лейтенант, Міністерство внутрішніх справ України. Загинув при затриманні озброєного злочинця.
- Геннадій Петров — український краєзнавець та бібліограф, працював у талалаївський районній газеті.
- Тудель Іван Іванович (1914, селище Талалаївка — 1996, м. Чернівці) — голова Сокирянського райвиконкому та райкому профспілки працівників сільського господарства.
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Талалаївка |
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
| |||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
