Талиця (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Талиця
рос. Талиця
Coat of Arms of Talitsa (Sverdlovsk oblast).png Flag of Talitsa (Sverdlovsk oblast).png
Герб Талиці Прапор Талиці
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Талицький міський округ
Код ЗКАТУ: 65249501000
Код ЗКТМО: 65724000001
Основні дані
Час заснування: 1732 року
Статус міста 1942 року
Населення 16225 осіб (2010[1])
Площа 64 км²
Поштовий індекс 623640, 623642, 623643 і 623644
Телефонний код +7 34371
Географічні координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125000000277780° пн. ш. 63.72916666669477337° сх. д. / 57.0125000000277780; 63.72916666669477337Координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125000000277780° пн. ш. 63.72916666669477337° сх. д. / 57.0125000000277780; 63.72916666669477337
Мапа
Талиця (Росія)
Талиця
Талиця

Талиця (Свердловська область)
Талиця
Талиця


CMNS: Талиця у Вікісховищі

Тали́ця (рос. Талица) — місто, центр Талицького міського округу Свердловської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на правому березі річки Пишма (басейн Обі), за 219 км на схід від Єкатеринбургу.

В околицях міста — однойменна бальнеологічна курортна місцевість. Основні природні лікувальні фактори — субтермальна (+26 ° C) хлоридна натрієва йодо-бромна вода, яка використовується для питного лікування (як лікувально-столова розливається в пляшки і називається «Талицька») і ванн при захворюваннях органів травлення, а також сапропелева грязь озера Маян. Діє водолікарня.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована 1732 року як селище при невеликій приватній винокурній куховарні, побудованій тюменськими купцями Г. і П. Переваловими. У 17741779 роках на місці колишньої куховарні за вказівкою імператриці Катерини II була побудована Талицька казенна гуральня. Пізніше жителі селища були задіяні для прокладання Сибірського тракту, який пройшов за 7 верст від заводу. До початку ХІХ століття Талицький завод був одним з найбільших винокурних підприємств Росії і виробляв більше 100 тисяч відер вина на рік.

У XIX столітті в декількох кілометрах від Талиці була відкрита залізнична станція Поклевська, названа на честь її засновника — відомого комерсанта А. Ф. Поклевського-Козелла, згаданого російським класиком Д. Н. Маміним-Сибіряком в оповіданні «Останні клейма» під псевдонімом «П-ський», при відвідуванні письменником Успенської папером фабрики в селі Заводоуспенське.

19 червня 1942 року Талиця отримала статус міста районного підпорядкування.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 16225 осіб (2010, 18860 у 2002[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-41-104 Талица. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]