Талиця (місто)
| місто Талиця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Талиця | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
| Муніципальний район | Талицький міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ | 65 249 501 000  | ||||
| Код ЗКТМО | 65 724 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1732 року | ||||
| Статус міста | 1942 року | ||||
| Населення | 14547 осіб (2023)[1] | ||||
| Площа | 64 км² | ||||
| Поштовий індекс | 623640, 623642, 623643 і 623644 | ||||
| Телефонний код | +7 34371 | ||||
| Географічні координати: | 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125° пн. ш. 63.729166666667° сх. д.G O | ||||
| Мапа | |||||
  Талиця  Талиця | |||||
 | |||||
 Талиця у Вікісховищі | |||||
.png)
.png)
Тали́ця (рос. Талица) — місто, центр Талицького міського округу Свердловської області.
Місто розташоване на правому березі річки Пишма (басейн Обі), за 219 км на схід від Єкатеринбургу.
В околицях міста — однойменна бальнеологічна курортна місцевість. Основні природні лікувальні фактори — субтермальна (+26 ° C) хлоридна натрієва йодо-бромна вода, яка використовується для питного лікування (як лікувально-столова розливається в пляшки і називається «Талицька») і ванн при захворюваннях органів травлення, а також сапропелева грязь озера Маян. Діє водолікарня.
Заснована 1732 року як селище при невеликій приватній винокурній куховарні, побудованій тюменськими купцями Г. і П. Переваловими. У 1774—1779 роках на місці колишньої куховарні за вказівкою імператриці Катерини II була побудована Талицька казенна гуральня. Пізніше жителі селища були задіяні для прокладання Сибірського тракту, який пройшов за 7 верст від заводу. До початку ХІХ століття Талицький завод був одним з найбільших винокурних підприємств Росії і виробляв більше 100 тисяч відер вина на рік.
У XIX столітті в декількох кілометрах від Талиці була відкрита залізнична станція Поклевська, названа на честь її засновника — відомого комерсанта А. Ф. Поклевського-Козелла, згаданого російським класиком Д. Н. Маміним-Сибіряком в оповіданні «Останні клейма» під псевдонімом «П-ський», при відвідуванні письменником Успенської папером фабрики в селі Заводоуспенське.
19 червня 1942 року Талиця отримала статус міста районного підпорядкування.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 13 червня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2024-04-09 у Wayback Machine.] - ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Аркуш карти O-41-104 Талица. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1986 р. (рос.)
)/O41-104%20%20%20ТАЛИЦА%20%20-86.jpg){kind=link}
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
 |
Це незавершена стаття про Свердловську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |