Талиця (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Талиця
рос. Талиця
Coat of Arms of Talitsa (Sverdlovsk oblast).png Flag of Talitsa (Sverdlovsk oblast).png
Герб Талиці Прапор Талиці
Дом Поклевских-Козелл, Талица.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Талицький міський округ
Код ЗКАТУ: 65249501000
Код ЗКТМО: 65724000001
Основні дані
Час заснування 1732 року
Статус міста 1942 року
Населення 16225 осіб (2010[1])
Площа 64 км²
Поштовий індекс 623640, 623642, 623643 і 623644
Телефонний код +7 34371
Географічні координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125000000277780° пн. ш. 63.72916666669477337° сх. д. / 57.0125000000277780; 63.72916666669477337Координати: 57°00′45″ пн. ш. 63°43′45″ сх. д. / 57.0125000000277780° пн. ш. 63.72916666669477337° сх. д. / 57.0125000000277780; 63.72916666669477337
Мапа
Талиця (Росія)
Талиця
Талиця

Талиця (Свердловська область)
Талиця
Талиця


CMNS: Талиця у Вікісховищі

Тали́ця (рос. Талица) — місто, центр Талицького міського округу Свердловської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на правому березі річки Пишма (басейн Обі), за 219 км на схід від Єкатеринбургу.

В околицях міста — однойменна бальнеологічна курортна місцевість. Основні природні лікувальні фактори — субтермальна (+26 ° C) хлоридна натрієва йодо-бромна вода, яка використовується для питного лікування (як лікувально-столова розливається в пляшки і називається «Талицька») і ванн при захворюваннях органів травлення, а також сапропелева грязь озера Маян. Діє водолікарня.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована 1732 року як селище при невеликій приватній винокурній куховарні, побудованій тюменськими купцями Г. і П. Переваловими. У 17741779 роках на місці колишньої куховарні за вказівкою імператриці Катерини II була побудована Талицька казенна гуральня. Пізніше жителі селища були задіяні для прокладання Сибірського тракту, який пройшов за 7 верст від заводу. До початку ХІХ століття Талицький завод був одним з найбільших винокурних підприємств Росії і виробляв більше 100 тисяч відер вина на рік.

У XIX столітті в декількох кілометрах від Талиці була відкрита залізнична станція Поклевська, названа на честь її засновника — відомого комерсанта А. Ф. Поклевського-Козелла, згаданого російським класиком Д. Н. Маміним-Сибіряком в оповіданні «Останні клейма» під псевдонімом «П-ський», при відвідуванні письменником Успенської папером фабрики в селі Заводоуспенське.

19 червня 1942 року Талиця отримала статус міста районного підпорядкування.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 16225 осіб (2010, 18860 у 2002[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-41-104 Талица. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]