Талкотт Парсонс

Талкотт Парсонс
англ. Talcott Parsons
Народився	13 грудня 1902[…]; Колорадо-Спрінгз, Колорадо, США
Помер	8 травня 1979[…] (76 років); Мюнхен, ФРН
Поховання	Old Burying Groundd
Країна	США
Діяльність	соціолог, викладач університету, біолог
Alma mater	Лондонська школа економіки та політичних наук (1925), Емгерстський коледжd (1924) і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1927)
Галузь	соціологія
Заклад	Гарвардський університет
Посада	President of the American Sociological Associationd
Науковий ступінь	докторський ступінь
Вчителі	Emil Ledererd і Броніслав Малиновський
Відомі учні	Джеффрі Александер
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Батько	Edward Smith Parsonsd
Мати	Mary Augusta Parsonsd
Діти	Charles Parsonsd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Член Американської академії мистецтв і наук[d]
	Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Талкотт Парсонс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Парсонс.

Толкотт Парсонс (англ. Talcott Parsons; 13 грудня 1902, Колорадо-Спрінгс — 6 травня 1979, Мюнхен) — американський соціолог, лідер напрямку структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту отримав у Амхертскому коледжі, Лондонскій школі економіки, Гейдельбергскому університеті. У 1926 захистив дисертацію, присвячену розвитку поняття капіталізм у німецькій соціології (зокрема в працях Макса Вебера та Зомбарта). З 1927 року викладав соціологію та економічну теорію в Гарвардському університеті, де заснував школу теоретичної соціології (Гарвардська соціологічна школа). У 1949 році обирався президентом Американської соціологічної асоціації.

Родина[ред. | ред. код]

Його батько служив у Єльській семінарії і був посвячений у сан конгрегаціоналістької церкви. У день народження Толкотта Едвард Парсонс був викладачем англійської в Колорадському коледжі та віце-президентом цього коледжу. Батька Толкотт Парсонса можна охарактеризувати як ліберала як у теологічних, так і в соціально-політичних питаннях. Водночас без жодного натяку на ортодоксальність, це була родина яка була глибоко занурена у пуританську та кальвіністську традиції. Родина Парсонсів є однією із найдавніших у американській історії, їхні пращури були одними з перших, хто прибув з Англії у першій половині 17 століття.

Навчання[ред. | ред. код]

В Амхертському коледжі Толкот вивчав біологію та філософію, з початку він тяжів до медичної кар'єри, на яку його надихав старший брат Чарльз Едвард Парсонс. Окрім власних курсів, де він був одним з перших, він також відвідував заняття з філософії з Волтоном Гамільтоном та Кларенс Ейрс, які відомі завдяки ідеям інституціоналізму в економічній теорії. Ще студентом Парсонс написав дві роботи, які привернули увагу до його поглядів, що значно відрізнялися від того, що викладали адепти інституціоналізму: «Теорія людської поведінки в індивідуальному та соціальному аспектах»^[11] та «Біхевіористична концепція природи та моралі»^[12], зокрема Парсонс відзначав що емпірично технічний та моральний прогрес є структурно незалежними процесами.

У Лондонській школі економіки він працював разом із Річардом Генрі Тоуні, Броніславом Малиновським, потоваришував із Евансом-Прітчардом, Меєр Форт, і досить зблизився з Артуром та Евелін Бернс.

У Гельдерберзькому університеті він отримав науковий ступінь доктора соціології та економіки, в цей час він працював із братом Макса Вебера Альфредом, Карлом Мангеймом, здавав екзамен Карлу Ясперсу^[13]. Найбільший вплив на нього мали роботи Макса Вебера, з якими він не зустрічався до того. Саме тоді Парсонс вирішив зробити переклад праць Вебера англійською мовою.

Після року викладання у рідному коледжі Парсонс вступив у Гарвард на посаду викладача у департаменті економіки. Окрім економічних дисциплін Парсонс викладав соціальну етику та соціологію релігії. Саме Талкотт став засновником департаменту соціології.

Розвиток наукових ідей[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Nationalencyklopedin — 1999.
d:Track:Q1165538
↑ Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
d:Track:Q464633 d:Track:Q2586178 d:Track:Q237227
↑ LIBRIS — 2018.
d:Track:Q1798125
↑ ^а ^б ^в ^г ^д (unspecified title) — С. 125.
↑ ^а ^б ^в Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
d:Track:Q455 d:Track:Q2846567 d:Track:Q2743906
↑ https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons
↑ Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
d:Track:Q2621214
↑ Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.
↑ Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.
↑ Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.

Література[ред. | ред. код]

В. Танчер. Парсонс Талкотт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.541. — ISBN 978-966-611-818-2
Парсонс, Талкотт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 468. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання[ред. | ред. код]

Парсонс [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 444. — ISBN 966-7492-04-4.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Talcott-Parsons_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] а ^б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q1165538">[[:Nationalencyklopedin|Nationalencyklopedin]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1999.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1165538]]</div>-3] Nationalencyklopedin — 1999.
d:Track:Q1165538

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q17378135">Парсонс_Толкотт_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:Bibliographisches_Institut_&_FA_Brockhaus_AG|Bibliographisches_Institut_&_F._A._Brockhaus]],_[[:de:Wissen_Media_Verlag|Wissen_Media_Verlag]]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q464633]][[d:Track:Q2586178]][[d:Track:Q237227]]</div>-5] Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
d:Track:Q464633 d:Track:Q2586178 d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">[https://libris.kb.se/katalogisering/64jmrdtq5mhkbnc_LIBRIS]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1798125]]</div>-6] LIBRIS — 2018.
d:Track:Q1798125

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;125.</span><div_style="display:none"></div>-7] а ^б ^в ^г ^д (unspecified title) — С. 125.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q455"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q2846567|Bell&nbsp;A.]]</i>_[https://www.britannica.com/biography/Talcott-Parsons_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q2743906|Encyclopædia_Britannica,_Inc.]],_1768.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q455]][[d:Track:Q2846567]][[d:Track:Q2743906]]</div>-8] а ^б ^в Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
d:Track:Q455 d:Track:Q2846567 d:Track:Q2743906

[[https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons_https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttps://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q4830453_citetype_Q33270324_citetype_Q75050_citetype_Q3220391"_data-entity-id="Q2621214">Geni.com<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006._—_175000000_екз.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2621214]]</div>-10] Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
d:Track:Q2621214

[11] Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.

[12] Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.

[13] Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.

[1]

[2]

[4]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]