Талліннський міський театр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Талліннський міський театр
ест. Tallinna Linnateater
Головна будівля театру
Головна будівля театру
Головна будівля театру

Країна  Естонія
Місце Таллінн
Адреса
Lai 23, 10133 Tallinn
Місткість 70+100+100+100+170+199
600 (відкрита)
Тип драматичний театр
Відкрито 1965
Керівництво Райво Пильдмаа
linnateater.ee
Ідентифікатори і посилання

Мапа

CMNS: Талліннський міський театр у Вікісховищі

Талліннський міський театр (ест. Tallinna Linnateater) — один із театрів у столиці Естонії місті Таллінні.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Талліннський міський театр — це репертуарний театр, розташований у само́му середмісті Таллінна (Лаї, 23).

Театральний сезон триває від серпня до червня.

Талліннський міський театр відомий як завдяки середньовічній будівлі, в якій розташований, так і високому рівню акторської майстерністю. Театр має 6 різних приміщень для виступів, а також велику відкриту (просто неба) сцену для літніх вистав.

Театр було засновано в 1965 році.

У теперішній час (кінець 2000-х років) трупа театру складається з двох режисерів, двох декораторів і 21-го актора.

Репертуар[ред. | ред. код]

Репертуар Талліннського міського театру включає як твори світової класики, так і сучасні п'єси.

Особлива увага творчим колективом закладу надається новій естонській драмі. Зокрема, яскравий представник сучасної естонської драматургії Яан Таате, працює в установі як актор. Його найвідомішу п'єсу «Перетинаючи головний шлях», поставлену на сцені театру ним сами́м, уже було перекладено англійською, німецькою, латиською, російською та фінською мовами. В репертуарі Талліннського міського театру є також одна з останніх п'єс Таате «Міст».

Приміщення[ред. | ред. код]

З 1965 до 1975 року театр розташовувався в одному з міських палаців культури. З 1975 року театр знаходиться у центрі міста, на вулиці Лаї, 23, а з 1992 року, коли директором театру став Ельмо Нюганен, а художнім керівником — Райво Пильдмаа, театр почав розширювати свої приміщення. Станом на 2009 рік театр має 6 критих та 1 відкриту сцени:

  • Мала сцена (Лаї, 23) — колишня головна сцена театру, історична перша сцена (відкрита у 1975 році). Вміщує 100 глядачів. Навідоміша вистава, що проходить на цій сцені — «Механічне піаніно» режисера Ельмо Нюганена, що використовує також сусідні зали.
Відкрита сцена театру
  • Райський театр (Лаї, 21) був створений у 1992 році на горищі будинку №21, проте тоді це приміщення ще перебувало на ремонті. У 1999 році була встановлена нова сцена та освітлювальне обладнання, і у грудні п'єсою Шекспіра «Гамлет» була відкрита нова зала на 199 місць.
  • Вітальня (Лаї, 23), де зазвичай знаходиться вестибюль та гардероб, періодично ставала сценою для вистав. Зокрема, у 1994 році Ельмо Нюганен поставив тут «Ромео та Джульєтту» Шекспіра, яка стала однією з легендарних вистав Міського театру. Вміщує до 100 глядачів
  • Театр пекла (Лаї, 23) знаходиться у підвалі, на глибині шести метрів під землею. Трикутна зала на 170 місць спочатку задумувалася як простір під сценою, але в 1997 році була перетворена на повноцінне приміщення для виступів
  • Камерна зала (Лаї, 19) відкрита у 1999 році виставою «Сивий чоловік». Ця невелика зала на 70 місць використовується переважно для конференцій та презентацій.
  • Кінний млин (Лаї, 47) увійшов до складу театру в 2003 році. У незвичному круглому приміщенні на 100 місць проходять вистави історичної тематики, а також концерти.
  • Відкрита сцена (Лаї, 21—23) на 600 місць у внутрішньому дворі театру з 1995 року регулярно приймає вистави у літній час

Джерело[ред. | ред. код]