Тамара Велика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Велика
груз. თამარი
Тамара Велика
Цариця Грузії
1184 — 1213 роки
Попередник: Георгій III
Спадкоємець: Георгій IV Лаша
 
Народження: 1166(1166)
Мцхета, Муніципалітет Мцхета[d], Мцхета-Мтіанеті, Грузія
Смерть: 1213(1213)
Тіфліс
Національність: грузини
Віросповідання: Грузинська православна церква
Династія: Багратіоні
Автограф: Tamar signature.svg

Медіафайли у Вікісховищі?

Свята Тамара Велика (11661213) — цариця Грузії з династії Багратіоні. Канонізована Грузинською церквою.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1178 року була співправителькою свого батька Георгія ІІІ. Після смерті батька стала одноосібною царицею у віці 24 років. 1189 року у Дідубійській церкві обвінчалася з Давидом Сосланом.

Не зважаючи на юність, вона правила дуже мудро, уважно та хоробро. Часи її царювання вважаються Золотою Добою грузинської історії. Також відзначалась глибокою набожністю. Вона продовжила справу свого діда, царя Давида IV Будівельника та сприяла зміцненню християнства, будувала церкви й монастирі.

Після коронації вона скликала місцевий Собор, щоб розв'язати деякі церковні проблеми. Цариця закликала єпископів бути праведними та припинити зловживання.

Цариця Тамара. Фреска з печерного монастиря

1204 року управитель султанату Руми, Рух-ен-Дін, надіслав цариці Тамарі вимогу, щоб Грузія залишила християнство та прийняла іслам. Тамара відкинула цю вимогу і в історичній битві біля Басіані грузинське військо перемогло коаліцію мусульманських володарів.

Мудре правління Святої Тамари принесло їй любов своєї нації. Вона провела останні роки свого життя у печерському монастирі Вардзіа. Її келія сполучалась із церквою віконцем, через яке вона підносила молитви до Бога під час відправ. Померла 1213 року, після чого її долучили до лику святих.

Святу Благовірну Царицю Грузинську Тамару православні християни поминають двічі на рік: 1 (14) травня, в день її успіння, і в Неділю Святих Жон Мироносиць.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]