Тамара Джейн Зелікова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Джейн Зелікова
Народилася 24 березня 1978(1978-03-24) (46 років)
Україна
Діяльність еколог, кінематографістка, активістка
Галузь зміна клімату і ecosystem ecologyd
Alma mater Університет Колорадо у Боулдері і Університет Джорджії
Сайт janezelikova.com

Тамара Джейн Зелікова — науковиця зі зміни клімату, адвокатка і комунікаторка[1], зацікавлена у впливах змін навколишнього середовища на природні та керовані екосистеми. Її інтереси широкі і включають тропічну біогеохімію, а також вплив зміни клімату на великі і малі організми.[2] Вона поєднує сильний акцент на дослідженнях з інтересом до наукової комунікації та залучення, розмірковуючи про шляхи розширення ролі науки у вирішенні глобальних проблем.

Зелікова є співзасновницею 500 Women Scientists, глобальної масової організації, яка ставить перед собою місію зробити науку відкритою, інклюзивною та доступною, а також боротися з расизмом, патріархатом та гнітючими суспільними нормами.[3] Вона заснувала організацію після президентських виборів у США 2016 року, розчарована тим, що вона вважала зневажливим ставленням як до науки, так і до жінок.[4][5] Вона внесла свій внесок у збірку письменниць про зміну клімату All We Can Save.[6]

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Тамара Джейн Зелікова народилася 24 березня 1978 року в єврейській родині в Україні.[7] Коли їй було 12 років у 1990 році сім'я Зелікових переїхала до Атланти, штат Джорджія. Тамара вважає, що ідентичність єврейки-іммігрантки є важливою частиною її особистості. Раніше вона говорила, що була активною дитиною, і каже, що її цікавість те, як працює світ. Це було важливим фактором її інтересу до науки про екосистеми. Зелікова навчалася та закінчила Університет Джорджії за спеціальністю еколог. Пізніше вона отримала ступінь доктора філософії в Університеті Колорадо в Боулдері з екології та еволюційної біології.[8]

Кар'єра та дослідження[ред. | ред. код]

Тамара Зелікова — науковиця екосистем, режисерка і активістка. Вона є науковицею Університету Вайомінга.[9] Її дослідження в першу чергу зосереджуються на розумінні впливу зміни клімату на екологічні системи, а також на вивченні того, як реагують організми, рослини та біогеохімічні цикли.[10] Зелікова вважає своїми наставниками Майкла Бріда і Натана Сандерса, з якими співпрацювала під час роботи в CU Boulder.

Тамара Зелікова досліджує, як екосистеми реагують на зміни. Вона та її колеги виявили, що в змішаній прерії в умовах підвищеного вмісту вуглекислого газу рослинне співтовариство було більш стабільним. Вони також виявили більшу «рівномірність» у видах рослин. Це важливо, оскільки пасовищні різнаманіття прерій є цінними завдяки їхньому складу рослинного угруповання та кількості ключових видів корму.[11] Це важливо для розуміння, як вони реагують на зміну клімату, пов'язану з порушенням екології. В іншому дослідженні, яке вивчало, як інвазивні види реагують на зміну клімату, вона та її команда виявили, що зростання інвазивних видів було набагато обмеженішим, ніж вони очікували в умовах потепління. Головним чином це відбувалося через багато особливостей зміни клімату, включаючи температуру, опади, текстуру ґрунту, і демографію рослин,[12] що ілюструє взаємопов'язаний характер реакції рослин і тварин на зміну клімату. Інший приклад того, де її робота зосереджена на цих взаємодіях, включає її роботу в тропічних низинних лісах, де вона досліджує роль мурашок-листоїдів у викидах вуглекислого газу та метану, а також як їхні гнізда змінюють ландшафт і, роблячи це, змінюють переробку вуглецю, азоту і фосфору.[13] Зовсім недавно дослідження пані Зелікової було зосереджено на пом'якшенні наслідків зміни клімату, зокрема, як сприяти більшому поглинанню вуглецю в ґрунті.[10]

500 жінок-вчених[ред. | ред. код]

Зелікова є добре відома співзасновницею спільноти 500 жінок-вчених. Подія відбулася після обрання президента Трампа в 2016 році. Жінки-вчені заснували спільноту після занепокоєння щодо жінок у STEM та ненависної риторики, висловленої в кампанії Трампа, включаючи сексизм, неповагу та напади на меншини та іммігрантів. У всьому світі вони мають 165 капсул, які працюють разом, і 111 у Сполучених Штатах .[14]

Кінець снігу[ред. | ред. код]

Через продюсерську компанію, яку вона заснувала, «Hey Girl Productions» Зелікова випустила фільм під назвою «Кінець снігу».[15] Кінець снігу — це короткометражний фільм, який розповідає про ряд персонажів, включаючи палеоеколога, власника ранчо та людину, яка збирає дані про снігопади на південному заході, оскільки вони борються з наслідками зміни клімату.[7] Кінець снігу отримав багато нагород, зокрема нагороду за найкращий монтаж на Міжнародному фестивалі фільмів про дику природу, став фіналістом Міжнародного фестивалю гірського кіно у Ванкувері 2018 року та отримав нагороду Ekotopfilm Envirofilm 2017.[8]

Активізм та інші починання[ред. | ред. код]

Півтора року Тамара Зелікова працювала над політикою у Вашингтоні, округ Колумбія, коли була співробітницею Американської асоціації сприяння розвитку науки. Вона там працювала, коли була підписана Паризька угода. Проте позиція адміністрації Трампа щодо клімату розчарувала її. Зелікова також є співзасновницею LUCA Media Collective, некомерційної медіа-компанії, яка зосереджується на «допоміжних історіях».[16] Крім того, в Коста-Риці пані Зелікова розробила спеціальний курс з наукової комунікації, який навчає студентів, як ефективно поширювати інформацію про свої дослідження серед політиків, державних та муніципальних службовців.[17]

Нагороди[ред. | ред. код]

Тамара Зелікова отримала численні нагороди як за активність, так і за внесок у науку. Вона нагороджена премією Grist 50 2018 і вказана в їхньому розділі як «стратегиня» для співзасновниць 500 жінок-вчених. Гріст перераховує одну з найбільш вражаючих частин 500 жінок-вчених як їхню функцію «Запит на науковиць», яка з'єднує журналісток, політикинь та інших з провідними жінками-вченими у всьому світі.[18] Зелікова була стипендіатом Менденхолла в Геологічній службі США з 2010 по 2012 рік[19] і науковою співробітницею Американської осоціації сприяння розвитку науки з наукової та технологічної політики в Міністерстві енергетики США. Вона також виграла премію Science Media Awards 2018 і стала стипендіаткою Summit In the Hub за свій інноваційний спосіб об'єднати науку та медіа, щоб розповідати історії та пропагувати відкриту, легку науку.[20] Тамара була визнана в списку Bitch50 Bitch Media 2018 року[21] за її роботу над створенням платформи Request a Woman Scientist.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. T. Jane Zelikova. T. Jane Zelikova (амер.). Процитовано 11 грудня 2020.
  2. Amador, Jane Zelikova,Giana. A New Kind of Climate Leadership. Scientific American (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
  3. Our Leaders. 500 Women Scientists (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  4. 9,000 women and counting join all-female scientist database. Good Morning America (англ.). 7 травня 2019. Процитовано 11 грудня 2020.
  5. Shogren, Elizabeth (26 травня 2017). Meet Jane, a climate scientist who fled Trump's government. www.hcn.org (en-us) . Процитовано 11 грудня 2020.
  6. Contributors. All We Can Save (амер.). Процитовано 11 грудня 2020.
  7. а б Watch Film. End of Snow. Процитовано 14 листопада 2018.
  8. а б Home. End of Snow. Процитовано 14 листопада 2018.
  9. Research Scientists | People | Wyoming Center for Environmental Hydrology and Geophysics. www.uwyo.edu. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  10. а б Home. T. Jane Zelikova. Процитовано 14 листопада 2018.
  11. Zelikova, Tamara Jane; Blumenthal, Dana M.; Williams, David G.; Souza, Lara; LeCain, Daniel R.; Morgan, Jack; Pendall, Elise (28 жовтня 2014). Long-term exposure to elevated CO2 enhances plant community stability by suppressing dominant plant species in a mixed-grass prairie. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 111 (43): 15456—15461. Bibcode:2014PNAS..11115456Z. doi:10.1073/pnas.1414659111. ISSN 0027-8424. PMC 4217402. PMID 25313034.
  12. Zelikova, Tamara J; Hufbauer, Ruth A; Reed, Sasha C; Wertin, Timothy; Fettig, Christa; Belnap, Jayne (May 2013). Eco-evolutionary responses of Bromus tectorum to climate change: implications for biological invasions. Ecology and Evolution. 3 (5): 1374—1387. doi:10.1002/ece3.542. ISSN 2045-7758. PMC 3678490. PMID 23762522.
  13. NSF Award Search: Award#1442714 - Collaborative Research: Quantifying the footprint of a dominant organism: Biogeochemical impacts of leaf cutter ants in a lowland tropical forest ecosystem. www.nsf.gov. Процитовано 14 листопада 2018.
  14. The Women Behind 500 Women. 500 Women Scientists. Процитовано 14 листопада 2018.
  15. Work. Hey Girl Productions. Процитовано 14 листопада 2018.
  16. Who we are. LUCA Media Collective. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  17. Tropical Field Courses. T. Jane Zelikova. Процитовано 14 листопада 2018.
  18. Meet the people fixing your world. Grist. Процитовано 14 листопада 2018.
  19. Project Profiles: Tamara Jane Zelikova. geology.usgs.gov. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 14 листопада 2018.
  20. 2018 Fellows. SCIENCE MEDIA AWARDS & SUMMIT. Процитовано 14 листопада 2018.
  21. Presenting the 2018 Bitch 50. Bitch Media (англ.). Процитовано 18 березня 2019.