Тамарин Едипів
| ?Тамарин Едипів | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Підклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Надряд: | Euarchontoglires |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Родина: | Ігрункові (Callitrichidae) |
| Рід: | Тамарин (Saguinus) |
| Вид: | Тамарин Едипів |
| Біноміальна назва | |
| Saguinus oedipus Linnaeus, 1758 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Saguinus oedipus |
 Віківиди: | Saguinus oedipus |
 EOL: | 323908 |
 ITIS: | 572933 |
 NCBI: | 9490 |
Тамарин Едипів, пінче (Saguinus oedipus) — вид широконосих приматів родини ігрункові (Callitrichidae).[2][3][4]
Вид поширений у тропічних лісах на півночі Колумбії.
Тіло завдовжки 20-26 см, хвіст — 33-41 см, середня вага тіла близько 416 г. Відмінною рисою виду є наявність на голові чубчика з довгого білого волосся, що спадає на плечі. Спинка темно-коричнева, нижні частини рук та ніг білі або жовтуваті. Стегна — червоного відтінку. хвіст помаранчевий з чорним кінчиком.[5][6]
Цей тамарин живе високо серед крон дерев. Вони можуть здійснювати стрибки на далекі відстані з одного дерева на інше, при чому хвіст служить йому балансом. Живляться комахами, фруктами, соком дерев.[7]
Живуть сімейними групами по 3-15 особин. Сім'я складається з домінантної пари та їхніх неповнолітніх дітей. В родині можуть бути і інші молодші особини, які з часом відокремляться від групи. Територія, що контролюється сім'єю, може мати площу 7-10 га. Вид дуже територіальний і ревно захищає свої володіння від чужаків.
Шлюбний період триває з січня по червень. Самиці стають статевозрілими у 18 місяців, самці — у 24 місяці. Самиця народжує двійню двічі на рік. За потомством доглядає батько, віддає самиці лише для годування молоком.
- ↑ Тамарин Едипів: інформація на сайті МСОП (англ.)
- ↑ Beolens, B.; Watkins, M.; Grayson, M. (2009). The Eponym Dictionary of Mammals. Johns Hopkins University Press. с. 296. ISBN 978-08-0189-533-3.
- ↑ Burton, R. (2002). Pinché tamarin. У Burton, M. (ред.). Marshall Cavendish International Wildlife Encyclopedia. Т. Volume 19. Marshall Cavendish. с. 2625. ISBN 978-08-6307-949-8.
{{cite encyclopedia}}:|volume=має зайвий текст (довідка) - ↑ Byrne, R. W. (1994). The evolution of intelligence. У Slater, P. J. B.; Halliday, T. R. (ред.). Behavior and Evolution. Cambridge University Press. с. 223–265. ISBN 978-05-2142-923-8.
- ↑ Eisenberg, J. F.; Redford, K. H. (1999). The Contemporary Mammalian Fauna: Order Primates. Mammals of the Neotropics: The Central Neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil. University of Chicago Press. с. 230-. ISBN 978-02-2619-542-1.
- ↑ Estrada, A. (2006). New Perspectives in the Study of Mesoamerican Primates: Distribution, Ecology, Behavior, and Conservation. Springer. с. 35. ISBN 03-8725-854-X.
- ↑ Garber, P. A. (1993). Feeding ecology and behaviour of the genus Saguinus. У Rylands, A. B. (ред.). Marmosets and Tamarins: Systematics, Behaviour, and Ecology. Oxford University Press. ISBN 978-01-9854-022-9.
 |
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |