Тамарин Едипів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тамарин Едипів
Saguinus oedipus qtl1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Ігрункові (Callitrichidae)
Рід: Тамарин (Saguinus)
Вид: Тамарин Едипів
Біноміальна назва
Saguinus oedipus
Linnaeus, 1758
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Saguinus oedipus
EOL logo.svg EOL: 323908
ITIS logo.svg ITIS: 572933
IUCN logo.svg МСОП: 19823
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9490

Тамарин Едипів, пінче (Saguinus oedipus) — вид широконосих приматів родини Ігрункові (Callitrichidae).[1][2][3]

Поширення[ред.ред. код]

Вид поширений у тропічних лісах на півночі Колумбії.

Опис[ред.ред. код]

Тіло завдовжки 20-26 см, хвіст — 33-41 см, середня вага тіла близько 416 г. Відмінною рисою виду є наявність на голові чубчика з довгого білого волосся, що спадає на плечі. Спинка темно-коричнева, нижні частини рук та ніг білі або жовтуваті. Стегна — червоного відтінку. хвіст помаранчевий з чорним кінчиком.[4][5]

Спосіб життя[ред.ред. код]

Цей тамарин живе високо серед крон дерев. Вони можуть здійснювати стрибки на далекі відстані з одного дерева на інше, при чому хвіст служить йому балансом. Живляться комахами, фруктами, соком дерев.[6]

Живуть сімейними групами по 3-15 особин. Сім'я складається з домінантної пари та іхніх неповнолітніх дітей. В родині можуть бути і інші молодші особини, які з часом відокремляться від групи. Територія, що контролюється сім'єю, може мати площу 7-10 га. Вид дуже територіальний і ревно захищає свої володіння від чужаків.

Розмноження[ред.ред. код]

Шлюбний період триває з січня по червень. Самиці стають статевозрілими у 18 місяців, самці — у 24 місяці. Самиця народжує двійню двічі на рік. За потомством доглядає батько, віддає самиці лише для годування молоком.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Beolens, B.; Watkins, M.; Grayson, M. (2009). The Eponym Dictionary of Mammals. Johns Hopkins University Press. с. 296. ISBN 978-08-0189-533-3. 
  2. Burton, R. (2002). «Pinché tamarin». У Burton, M.. Marshall Cavendish International Wildlife Encyclopedia. Volume 19. Marshall Cavendish. p. 2625. ISBN 978-08-6307-949-8. 
  3. Byrne, R. W. (1994). The evolution of intelligence. У Slater, P. J. B.; Halliday, T. R. Behavior and Evolution. Cambridge University Press. с. 223–265. ISBN 978-05-2142-923-8. 
  4. Eisenberg, J. F.; Redford, K. H. (1999). The Contemporary Mammalian Fauna: Order Primates. Mammals of the Neotropics: The Central Neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil. University of Chicago Press. с. 230–. ISBN 978-02-2619-542-1. 
  5. Estrada, A. (2006). New Perspectives in the Study of Mesoamerican Primates: Distribution, Ecology, Behavior, and Conservation. Springer. с. 35. ISBN 03-8725-854-X. 
  6. Garber, P. A. (1993). Feeding ecology and behaviour of the genus Saguinus. У Rylands, A. B. Marmosets and Tamarins: Systematics, Behaviour, and Ecology. Oxford University Press. ISBN 978-01-9854-022-9. 


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.