Тамбов
| місто Тамбов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Тамбовська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 68401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 68701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1636 року | ||||
| Статус міста | 1719 | ||||
| Населення | ▼288 414 осіб (2016)[1] | ||||
| Площа | 90,89 км² | ||||
| Поштовий індекс | 392000 | ||||
| Телефонний код | +7 4752 | ||||
| Географічні координати: | 52°43′ пн. ш. 41°26′ сх. д. / 52.717° пн. ш. 41.433° сх. д.Координати: 52°43′ пн. ш. 41°26′ сх. д. / 52.717° пн. ш. 41.433° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3 | ||||
| Висота над рівнем моря | 160 м | ||||
| Водойма | р. Цна | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | city.tambov.gov.ru | ||||
| Міський голова | Бобров Олександр Пилипович | ||||
| Мапа | |||||
  Тамбов  Тамбов | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
.png)
Тамбо́в — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Тамбовської області, розташоване на річці Цна (басейн Волги), за 480 км від Москви.
Назва[ред. | ред. код]
За даними краєзнавців, назва Тамбов походить від слова «тонбов» — «грузьке місце» з мокшанської мови. За московськими даними Тамбов заснований 1636 стольником, воєводою м. Шацька (тепер місто Рязанської області в Росії) Романом Боборикіним. Історики поволзьких фінів уточнюють: територія під фортецю захоплена московськими військами весною 1636 «навпроти крайнього мордовського села Тонбов». Цей факт визнається фахівцями Тамбовського інституту підвищення кваліфікації працівників освіти.
Історія[ред. | ред. код]
Опорний пункт Московської держави у мордовських землях, які через відсутність чіткого суверенітету йменувалися Диким Полем. Цілий ряд фортець і фортифікаційних споруд на території західної Мордовії покликаний був захищати спільні кордони мокшанських князів та московського монарха від претензій Кримського Ханства та Ногайської Орди (держави).
У 1779–1796 року Тамбом був центром Тамбовського намісництва Російської імперії.
З 1796 року Тамбов став губернським центром. Територія Тамбовської губернії включала частину територій сучасних Республіки Мордовія, Ліпецької і Рязанської областей. У Тамбові містилася православна семінарія, яка готувала священиків для проповіді серед мокшанського населення краю. Існує версія, що саме тут здійснено перші переклади мокшанською мовою богослужбових текстів.
З початку XIX століття Тамбовська губернія стає однією з провідних виробників зернових Російської імперії.
Фатального удару по тамбовському селянству завдав терор Радянської влади. З 1918 по 1921 рік Тамбов був епіцентром народного селянського повстання, що було назване більшовиками «антоновщиной» на честь Александра Степановича Антонова, який нібито очолював повстання.
У Тамбові під час примусової евакуації з України перебувала правозахисниця Оксана Мешко (1941). Тут під час бомбардувань загинув її син.
Населення[ред. | ред. код]
Зміна чисельності населення Тамбова за роками:
| 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 294 881 | ▲329 589 | ▼293 658 | ▼280 161 | ▲280 856 | ▲281 834 | ▲284 972 | ▲288 895[2] |
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Пам'ятник Тамбовському вовку
"Вічний вогонь" на Соборній площі[3] (відкрито 9 травня 1970 року)
Пам'ятник страху лікарів
Пам'ятник жертвам ядерних катастроф
Особи[ред. | ред. код]
У місті Тамбові народилися зокрема видатний математик А. М. Колмогоров, геолог М. М. Соколов, комік Валерій Жидков та живописець Б.М. Ольшанський.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт мерії міста Тамбова
- Тамбовське повстання 1918—1921 рр. та «раскрестьянивание» Росії 1929—1933гг.
- Тамбовський бібліотечний портал[недоступне посилання з липень 2019]
- Історія в особах — фотографії тамбовцев сер. XIX — сер. XX вв.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Родовідне древо — тамбовська демографія й генеалогія
- Краевед.ру — «Мій Тамбов», «Записки краєзнавця»
|
