Тамгали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамгали
Світова спадщина
Tanbaly.jpg
Тамгали
43°48′12″ пн. ш. 75°32′06″ сх. д. / 43.80333333336077573° пн. ш. 75.535000000027778810° сх. д. / 43.80333333336077573; 75.535000000027778810
Країна Казахстан Казахстан
Тип Культурний
Критерії iii
Об'єкт № 1145
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 2009 рік (невідомо сесія)

CMNS: Тамгали у Вікісховищі

Тамгали — це петрогліфи в Жетису Казахстан, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО у 2004 році. Тамгали розташована за 170 км (автомобільною дорогою) на північний захід від Алмати.

Історичні події[ред. | ред. код]

Петрогліфи Танбали (Тамгали) виявлені в 1957 році А. Р. Максимовою (Семиреченський загін ЮКЕ ІІАЕ Академії наук Казахстанської РСР), в 1970-1980-ті рр. пам'ятки урочища досліджувалися геологами А. Р. Медоєвим та Б. Ж. Аубекеровим, археологами А. М. Марьяшевим, А. С. Єрмолаєвою, в 1988—2005 рр. А. Є. Рогожинським.

У 2003 році заснований державний історико-культурний та природний заповідник «Тамгали». У 2004 р. «Петрогліфи археологічного ландшафту Тамгали» включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На території заповідника Тамгали відомо більше ста різних пам'яток — поселень, могильників, жертовників і скупчень петрогліфів, зосереджених на території близько 900 гектар і датуються в інтервалі від середини XIV—XIII ст. до н. е. до рубежу XIX—XX ст. Найдавнішими мешканцями Тамгали були племена епохи бронзи андронівської культури в II тис. до н. е. Ядром комплексу у всі часи залишався каньйон, на скелях якого, умовно позначених як I—V групи, збереглося близько 3000 петрогліфів.

Поблизу, біля підніжжя однієї гори, розташований великий некрополь, де самі стародавні поховання здійснювалися в XIV—XIII ст. до н. е. На передгірній рівнині відокремленими групами виділяються кургани кочівників I тис. до н. е. — I тис. н. е., в тому числі курган з кам'яними грядами-«вусами». Вся ця територія, включаючи каньйон з петрогліфами, з найдавніших часів була культовою зоною, в межах якої люди не жили, а відвідували її в церемоніальних цілях. Жителі Тамгали мешкали на периферії урочища, тут знайдено залишки стародавніх поселень і стоянок.

Тамгали

Опис пам'ятника[ред. | ред. код]

Найяскравішою пам'яткою Тамгали є невеликий каньйон, утворений в гирлі ущелини. Тут на вигинах долини скелясті схили часом впритул підступають один до одного, утворюючи майже замкнутий простір. Великі і гладенькі поверхні скель покриті «пустельною засмагою», який служив ідеальним фоном для створення наскельних малюнків. Протягом багатьох століть скелі каньйону з петрогліфами і вузька долина Тамгали зберігали значення святилища — місця, де відбувалися ритуальні церемонії, проходили магічні обряди, поклоніння богам і духам предків.

Петрогліфи Тамгали є найбільш важливим джерелом і мають, крім того, величезну художню цінність. Малюнки епохи бронзи відрізняються величиною, в середньому 25-30 см, іноді до 60-70 см і 1 метра. Поряд із зображеннями тварин — диких биків, коней, куланів, оленів, кабанів і вовків — в репертуарі присутні фантастичні антропоморфні персонажі, переодягнені в звірині шкіри чудовиська із загнутими гачкуватими руками, мужні воїни з палицями і бойовими сокирами, а також божества з променистими німбами навколо голови, так звані «сонцеголові».

Багато петрогліфів Тамгали епохи бронзи унікальні в наскельному мистецтві Центральної Азії. Шедевром первісної наскельної творчості є вертикальне панно (IV група, пл. 118) із зображеннями 6-7 солярних персонажів, десяти танцюючих чоловіків-воїнів зі зброєю, жінки-породіллі, еротичної сцени і «адорантів». Висока культурна значущість Тамгали у багатовіковій історії Казахстану полягає в тому, що тут художники епохи бронзи вперше створили зримий образ божества, надавши йому антропоморфний вигляд. Також багато петрогліфів епохи раннього заліза.

Витончені малюнки сакських художників створювалися поруч з петрогліфами епохи бронзи, але частіше поверх них, грубо перекриваючи стародавні зображення. Полювання на диких тварин, переслідування хижаками оленів або козлов були головними темами наскельного мистецтва. Кінний воїн-прапороносець, герой і переможець, стає улюбленим персонажем середньовічного мистецтва. Військові поєдинки, облавне полювання і сцени кочівлі передають зміст повсякденного життя кочових народів. Незвичайним виглядає зображення слона з наїзником — яскраве свідчення взаємообміну культур доби Великого Шовкового шляху.

Особливу історичну цінність мають надписи (давньотюркський рунічний IX—X ст., ойратський кінця XVII — середини XVIII ст., казахські XIX ст.) і родові тамги, залишені на скелях різними народами, для яких урочище Тамгали було місцем проживання і святинею.

По території комплексу Тамгали, відкритою для відвідування туристами, проходять два основних маршрути (оглядова екскурсія і спеціальна) і два факультативних на VI групу петрогліфів і суміжну з каньйоном ущелину «Сункарсай» — з оглядом петрогліфів тюркської епохи.

У Тамгали є рідкісні види рослин, що зустрічаються тільки в Чу-Ілійських горах і занесені до Червоної книги Казахстану — тюльпан Регеля, юнона Кушакевича та інші, які потребують спеціального захисту. З диких тварин тут мешкають вовки, лисиці, зайці, черепахи, змії, а також багато птахів, у тому числі хижих — степовий орел, кібчик, сокіл балобан. [1] [2]

Місцезнаходження об'єкта[ред. | ред. код]

Комплекс Танбали (Тамгали) знаходиться за 170 км на північний захід від р. Алмати, за 4 км на північ від аулу Карабастау Жабилського району Алматинської області. Офіс заповідника-музею «Тамгали» розміщується в а. Карабастау і а. Узин-Каргали.

Зебереженість пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятка перебуває під охороною держави, входить до Державного списку пам'яток історії та культури республіканського значення, до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фізична охорона пам'ятника на місці здійснюється Заповідником-музеєм «Тамгали».

Література[ред. | ред. код]

  • Максимова А. Р., Єрмолаєва А. С., Марьяшев А. Н. Наскельні зображення урочища Тамгали. Алма-Ата, 1985.
  • Рогожинський А. Е. Петрогліфи археологічного ландшафту Тамгали. Алмати: «Signet Print», 2011. 342 с.
  • Лютерович О. Р. Тур «Тамгали — ландшафти пам'яті». Методичний посібник. Алмати, 2016. 92 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Форт-Информ. Наскальные изображения Семиречья (рос.). Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 20 июля 2008. 
  2. UNESCO. Petroglyphs within the Archaeological Landscape of Tamgaly (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 3 ноября 2008.