Танабата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танабата
яп. 七夕
Танабата яп. 七夕
Танабата, Токіо, 2010
Місце Японія Японія
Дата 7 липня

Танабата (яп. 七夕, «Сьомий вечір») — японське традиційне свято, що відзначається щороку 7 липня.

Легенда[ред. | ред. код]

Сюжет давньої китайської казки послужив основою цього романтичного свята. Герої казки — дві зорі, які на небосхилі знаходяться одна проти однієї і розділені Чумацьким Шляхом. Це Волопас або, як його називають інакше, Пастух (зоря Альтаїр в сузір'ї Орла) і Ткаля (зоря Вега в сузір'ї Ліри), яку японською мовою називають Танабата.

Принцеса Ткаля, дочка небесного царя - митця, яка разом з батьком пряла небесну парчу — хмари. Одного разу вона відволіклася від роботи і побачила неподалік прекрасного юнака — Волопаса, який пас корів. Молоді люди з першого погляду полюбили один одного і закинули роботу, чим викликали гнів батька дівчини. Він звелів розлучити закоханих і наказав стояти їм все життя по обидві сторони Чумацького Шляху. Зустрічатися вони могли тільки раз на рік — 7 липня, тобто в день, коли зорі максимально зближуються.

Святкування[ред. | ред. код]

Папірці з побажаннями

В день свята перед дверима будинків і воротами садів підвішують бамбукові гілки, до яких прикріплюють довгі тонкі паперові смужки і на яких написано різні побажання. Вважалося, що це допоможе стати майстерним каліграфом або поетом, оскільки Танабата ще й покровителька мистецтв. Їй же робиться підношення у вигляді вирізаних з паперу кімоно.

Пастухові підносять п'ять різнокольорових ниток — зелену, червону, білу, пурпурову і чорну. У нього просять хорошого врожаю, оскільки Волопас протегує хліборобам. Потім бамбукові гілки з прикріпленими до них подарунками кидають в найближчі річки, щоб бажання збулося. Святу Танабата присвячені численні легенди, поеми, п'єси театру Но, оповідання та вірші, які дійшли до нас через століття.

Під час свята Танабата багато уваги приділяється дітям. Він широко відзначається в дитячих садах і школах, де діти готують до нього свої підношення — зразки каліграфії, пісні, танці, вистави. Свято має й другу назву — Хосі. Романтична легенда про зірок породила народне свято з неймовірної краси феєрверком, парадами, чудовим оформленням вулиць. Більшість провінцій святкує Танабату 7 липня, і тільки в місті Сендай цей фестиваль проводять через місяць. На вулиці міста цього дня виходять не менш двох мільйонів чоловік.

Вважається, що будь-яке бажання, загадане при зорях під час свята Танабата, здійсниться. Але якщо вечір свята виявиться дощовим, здійснення мрій доведеться чекати до року. За три дні фестивалю в небо запускаються дванадцять тисяч феєрверків. Головні вулиці міста прикрашаються ліхтарями і барвистими вивісками, будинки прикрашають смугами паперу з добрими побажаннями, оригамі, талісманами.

У стародавньому Китаї це свято святкували фестивалем присвяченим «Жінці сьомого місяця». Коли ця традиція перекочувала в Японію, десь в шостому столітті, японці перейменували фестиваль. Вони назвали його Танабата, комбінуючи ієрогліфи «сім» і «вечір».

Посилання[ред. | ред. код]