Танагра діадемова
| Танагра діадемова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Stephanophorus diadematus (Temminck, 1823)[3][4] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Tanagra diademata | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тана́гра діадемова[5] (Stephanophorus diadematus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[6]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Діадемова танагра (Stephanophorus).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19 см, вага 40 г. Забарвлення переважно яскраво-синє, обличчя чорне, тім'я біле, на тімені невеликий червоний чуб. Крила і хвіст чорнуваті з синіми краями. Очі карі, лапи сіруваті. Дзьоб невеликий, товстий, чорний. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, пляма на голові у них менша або відсутня.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Діадемові танагри мешкають на південному сході і півдні Бразилії (на південь від Еспіріту-Санту і Мінас-Жерайсу), на сході Парагваю, на північному сході і сході Аргентини (на південь до північно-східного Буенос-Айреса) та в Уругваї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських атлантачних лісах та на узліссях, зокрема в лісах бразильських араукарій, а також в чагарникових заростях, пампі, парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 2100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно плодами, а також комахами і насінням. Гніздування відбувається наприкінці південної весни. Гніздо куполоподібне, зроблене з рослинних волонок, встелене листям або корінцями, розміщується на дереві. на висоті від 2 до 5 м над землею. В кладці 4 зеленуватих яйця, поцяткованих бурими і сірими плямками, розміром 24×17 мм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Stephanophorus diadematus.
- ↑ Strickland, Hugh Edwin (1841). On some new genera of birds. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 9: 27–34 [30–31].
- ↑ Temminck, Coenraad Jacob (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon (фр.). Т. 3. Paris: F.G. Levrault. Plate 257, Livraison 41.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 336.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 березня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |