Танагра золота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танагра золота
Золота танагра (Калі, Вальє-дель-Каука, Колумбія)
Золота танагра (Калі, Вальє-дель-Каука, Колумбія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Танагра (Tangara)
Вид: Танагра золота
Tangara arthus
Lesson, R, 1832[2][3]
Ареал виду (за виключенням підвиду T. a. arthus)
Ареал виду (за виключенням підвиду T. a. arthus)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Tangara arthus
Віківиди: Tangara arthus
EOL: 1052893
ITIS: 563279
МСОП: 103849276
NCBI: 256431

Тана́гра золота[4] (Tangara arthus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Золота танагра
Золота танагра (штат Яракуй, Венесуела)

Довжина птаха становить 13,5 см, вага 22 г. Голова золотисто-жовта, навколо дзьоба чорна пляма, на скронях чорні плями. Верхня частина спини смугаста, жовто-чорна, нижня частина спини і надхвістя золотисто-жовті. Крила і хвіст переважно чорні, пера на крилах мають золотисті края. Очі карі або темно-карі, дзьоб чорний, лапи чорні, сизі або сірі. Виду не притаманний чстатевий диморфізм. Молоді птахи мають більш сіре забарвлення, плями на скронях у них відсутні, дзьоб і ліпи сірі. У представників номінативного підвида груди і боки каштанові.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють дев'ять підвидів:[5]

  • T. a. arthus Lesson, R, 1832 — гори на півночі і заході Венесуели (від Мериди до Міранди);
  • T. a. palmitae Meyer de Schauensee, 1947 — західні схили Східного хребта Колумбійських Анд (на південь від Магдалени);
  • T. a. sclateri (Lafresnaye, 1854) — обидва схили Східного хребта Колумбійських Анд;
  • T. a. aurulenta (Lafresnaye, 1843) — гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели і північ центральної Колумбії (верхів'я Магдалени);
  • T. a. occidentalis Chapman, 1914 — обидва схили Західного хребта і західні схили Центрального хребта Колумбійських Анд;
  • T. a. goodsoni Hartert, E, 1913 — західні схили Анд в Еквадорі і,можилова, на північному заході Перу;
  • T. a. aequatorialis (Taczanowski & Berlepsch, 1885) — східні схили Анд в Еквадорі і північному Перу;
  • T. a. pulchra (Tschudi, 1844) — східні схили Перуанських Анд;
  • T. a. sophiae (Berlepsch, 1901) — східні схили Анд на південному сході Перу і в Болівії.

Деякі дослідники виділяють всі підвиди, за винятком номінативного, у окремий вид Tangara aurulenta[6].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Золоті танагри мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і на узліссях. Зустрічаються парами або зграйками, на висоті від 700 до 2500 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1000 до 1500 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно плодами, зокрема меластомовими, а також комахами. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 10-15 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Tangara arthus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 липня 2022
  2. Lesson, R. P. Illustrations de zoologie, ou, Recueil de figures d'animaux peintes d'après nature. Paris: Arthus Bertrand.
  3. Field Museum of Natural History (1936). Catalogue of birds of the Americas and the adjacent islands in Field Museum of Natural History and including all species and subspecies known to occur in North America, Mexico, Central America, South America, the West Indies, and islands of the Caribbean Sea, the Galapagos Archipelago, and other islands which may properly be included on account of their faunal affinities. Т. 13. Chicago.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 липня 2022.
  6. BirdLife International (2016). Tangara aurulenta: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 липня 2022