Тана (озеро)
| Озеро Тана | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 12°00′ пн. ш. 37°15′ сх. д. / 12° пн. ш. 37.25° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Ефіопія  | |||
| Регіон |
Амхара | |||
| Розташування |
Ефіопія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3000–3500 км² | |||
| Висота | 1788 м | |||
| Глибина середня | 14 м | |||
| Глибина макс. | 15 м | |||
| Довжина | 84 км | |||
| Ширина | 66 км | |||
| Об'єм |
28 км³ | |||
| Вода | ||||
| Період оновлення |
280 862 640 s[1] | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн |
Басейн Нілу | |||
| Вливаються | Гілгель-Абай, Реб, Гумара, Мегеч | |||
| Витікають | Блакитний Ніл | |||
| Площа басейну |
16 500 км² | |||
| Країни басейну |
Ефіопія | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
327932 | |||
  Тана (озеро) (Ефіопія) | ||||
| ||||
 Озеро Тана у Вікісховищі | ||||
Тана, також Цана або Дембеа, - найбільше озеро в Ефіопії та одна з найважливіших прісноводних водойм Східної Африки. Озеро розташоване в регіоні Амхара на північному заході Ефіопського нагір'я на висоті близько 1788 м над рівнем моря.[2][3]
Площа озера змінюється залежно від сезону та кількості опадів і зазвичай становить від 3000 до 3500 км². Довжина озера близько 84 км, ширина - до 66 км, середня глибина становить приблизно 14 м, а максимальна - близько 15 м.[3][4][5]
Озеро Тана є головним природним резервуаром для річки Блакитний Ніл, яка витікає з нього біля міста Бахр-Дар. Завдяки цьому озеро відіграє ключову роль у водному балансі всього басейну Нілу.[2][6]
У 2015 році регіон озера Тана був включений до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, що відзначило його природне, культурне та господарське значення на національному й міжнародному рівнях.[7]
Озеро розташоване в тектонічно та вулканічно сформованій улоговині на базальтовому плато північно-західної Ефіопії.[5] У нього впадає сім великих постійних річок і десятки менших сезонних потоків. Найважливішими притоками є Гілгель-Абай (Малий Ніл), Реб, Гумара, Мегеч та Кілті.[5]
Рівень води в озері значною мірою залежить від сезонних дощів та випаровування. Річні коливання рівня можуть досягати 2-2,5 м, з максимумом у вересні-жовтні після завершення головного сезону дощів. У роки з високою водністю навколишні низовини та болота з'єднуються з озером, утворюючи широку систему водно-болотних угідь.[5]
Після спорудження гідротехнічних споруд у місці витоку Блакитного Нілу рівень води частково регулюється, що впливає на водний режим річки, роботу гідроелектростанцій і стік до району водоспаду Тіс-Ісат.[3][5]
Озеро Тана сформувалося внаслідок вулканічної активності в ранньому плейстоцені, приблизно 5 млн років тому, коли потоки лави перекрили річкові долини та створили замкнену улоговину.[5] За геологічними даними, у минулому озеро було більшим, ніж сьогодні, а сучасні тераси навколо нього зберігають сліди вищих рівнів води.[5]
.jpg)
На озері розташовано кілька десятків островів; їхня кількість змінюється залежно від рівня води. У різних описах і дослідженнях наводяться різні цифри - від приблизно 20 до понад 40 островів. Найбільшим є Дек.[8][9]
На багатьох островах та узбережжях озера розташовані стародавні монастирі та церкви Ефіопської православної церкви, де зберігаються рукописи, реліквії, ікони та інші пам'ятки культури. Серед найвідоміших монастирських осередків - Ура Кідане Мехрет, Дага Естіфанос, Нарджа Селассіє, Кебран Габріель та Тана Кіркос.[10]
У монастирі на острові Дага поховані кілька ефіопських імператорів. Озеро та його острови мають виняткове значення для історії християнства в Ефіопії та загалом для культурного ландшафту країни.[10]
Район озера Тана також був одним з важливих осередків громади Бета Ізраїль. Археологічні та історичні дослідження зафіксували поблизу озера релігійні пам'ятки, пов'язані з ефіопським юдаїзмом.[11]
Озеро Тана було відоме європейським мандрівникам з раннього нового часу й у старіших джерелах часто передавалося як "Цана" або "Тсана".[12] У XVII столітті португальський місіонер Мануел де Алмейда описував острови та монастирі озера. У XVIII столітті регіон відвідав шотландський дослідник Джеймс Брюс, а в XIX столітті Антон Штекер провів докладніший огляд озера та уточнив його картографування.[8][9]
Озеро Тана характеризується високим рівнем ендемізму, особливо серед риб. Ізоляція озера від інших великих водойм, а також бар'єр у вигляді водоспаду Блакитного Нілу сприяли формуванню своєрідної фауни, пов'язаної з басейном Нілу, але відмінної від інших африканських озер.[5][13]
В озері Тана зафіксовано 27 видів риб, з яких 20 є ендемічними.[5] Найвідомішою є група великих коропових риб роду Labeobarbus, що становить один із небагатьох відомих прикладів видової радіації коропових у межах одного озера.[5][14][15]
У цій групі є хижі, рослиноїдні, зоопланктоноїдні та донні форми, що робить озеро Тана важливим об'єктом для еволюційних та іхтіологічних досліджень.[5] Крім Labeobarbus, серед ендеміків озера також відомі окремі види родів Enteromius, Garra та Afronemacheilus.[5]
У районі озера зареєстровано близько 230 видів птахів, включаючи понад 80 видів водно-болотних птахів. Тут трапляються великий білий пелікан, африканський змієшийка, марабу, чаплі, ібіси, рибалочки та орлан-крикун.[5][16] Озеро є важливим місцем зупинки та живлення для багатьох мігруючих водоплавних птахів Палеарктики.[13]
Серед інших тварин у районі озера трапляються гіпопотами, варан нільський та африканські м'якотілі черепахи. Крокодили в самому озері не відомі, але окремі рептилії фіксувалися поблизу витоку Блакитного Нілу.[5][17]
Серед безхребетних в озері порівняно небагато видів молюсків, у тому числі є ендемічні форми. Низька трофність води поєднується тут із високою спеціалізацією фауни.[13][5]
Озеро багате на рибу, і рибальство є важливим джерелом доходу для місцевого населення. Промисел базується передусім на видах Labeobarbus, нільській тіляпії та африканському гострозубому сомі.[5] За даними ефіопського рибного господарства, вилов у районі Бахр-Дара у 2011 році становив 1454 тонни, що оцінювалося лише як частина потенційно стійкого обсягу.[18]
Озеро використовується також для водопостачання, місцевого транспорту, туризму та як важливий елемент регулювання стоку Блакитного Нілу. Міста Бахр-Дар і Горгора, розташовані на березі озера, з'єднані поромним сполученням, а Бахр-Дар є головним туристичним центром у районі Тани.[2][10]
Серед основних загроз для екосистеми озера - забруднення, зростання населення, вирубка рослинності у водно-болотних угіддях, осушення прибережних біотопів та надмірний вилов риби.[5] Особливе занепокоєння викликає стан нерестових ділянок у притоках і болотах, від яких залежать ендемічні види риб.[5]
У наукових оглядах також наголошується на ризиках від зміни землекористування в басейні озера, урбанізації району Бахр-Дара та можливого вселення великих хижих інтродукованих видів, що могло б серйозно порушити унікальну озерну фауну.[5][19]
У 2015 році регіон озера Тана був включений до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.[7] Крім того, острівні монастирі озера Тана та прилеглий водно-болотний культурний ландшафт внесені до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.[10]
- ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/AFR-217
- 1 2 3 Lake Tana [Озеро Тана]. Encyclopædia Britannica (англ.). Процитовано 8 квітня 2026.
- 1 2 3 Lake Tana, source of the Blue Nile [Озеро Тана - джерело Блакитного Нілу] (англ.). European Space Agency. 5 листопада 2004. Процитовано 8 квітня 2026.
- ↑ Statistical Abstract of Ethiopia [Статистичний щорічник Ефіопії] (англ.). 1967–1968.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Vijverberg, Jacobus; Sibbing, Ferdinand A.; Dejen, Eshete (2009). Lake Tana: Source of the Blue Nile [Озеро Тана: джерело Блакитного Нілу]. У H.J. Dumont (ред.). The Nile [Ніл]. Monographiae Biologicae (англ.). Т. 89. Springer. с. 163—193. doi:10.1007/978-1-4020-9726-3_9. ISBN 978-1-4020-9725-6.
- ↑ Blue Nile River [Річка Блакитний Ніл]. Encyclopædia Britannica (англ.). Процитовано 8 квітня 2026.
- 1 2 Lake Tana - Man and the Biosphere Programme [Озеро Тана - Програма "Людина і біосфера"] (англ.). UNESCO. Процитовано 8 квітня 2026.
- 1 2 Beckham, C. F.; Huntingford, G. W. B. (1954). Some Records of Ethiopia, 1593-1646. Series 2 (англ.). London: Hakluyt Society. с. 35.
- 1 2 Hayes, A.J. (1905). The Source of the Blue Nile: A Record of a Journey Through the Soudan to Lake Tsana in Western Abyssinia, and of the Return to Egypt by the Valley of the Atbara [Витік Блакитного Нілу: опис подорожі через Судан до озера Цана в Західній Абіссінії та повернення до Єгипту долиною Атбари] (англ.). Smith, Elder & Company. с. 73.
- 1 2 3 4 Lake Tana Island Monasteries and its Adjacent Wetland Natural and Cultural Landscape [Острівні монастирі озера Тана та прилеглий природний і культурний водно-болотний ландшафт] (англ.). UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 8 квітня 2026.
- ↑ Kribus, Bar; Krebs, Verena (2018). Beta Israel (Ethiopian Jewish) Monastic Sites North of Lake Tana: Preliminary Results of an Exploratory Field Trip to Ethiopia in December 2015 [Монастирські пам'ятки Бета Ізраїль на північ від озера Тана: попередні результати дослідницької поїздки до Ефіопії у грудні 2015 року]. Entangled Religions (англ.). 6: 309—344. doi:10.13154/er.v6.2018.309-344.
- ↑ Garstin, William Edmund; Cana, Frank Richardson (1911). . У Chisholm, Hugh (ред.). // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 27 (вид. 11-те). Cambridge University Press. с. 347—348.
- 1 2 3 Lake Tana [Озеро Тана]. Freshwater Ecoregions of the World (англ.). 2008. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 8 квітня 2026.
- ↑ de Graaf, Martin; Dejen, Eshete; Sibbing, Ferdinand A.; Osse, Jan W. M. (2000). Barbus tanapelagius, A New Species from Lake Tana (Ethiopia): its Morphology and Ecology [Barbus tanapelagius, новий вид з озера Тана (Ефіопія): морфологія та екологія]. Environmental Biology of Fishes (англ.). 59 (1): 1—9. Bibcode:2000EnvBF..59....1D. doi:10.1023/A:1007608208630.
- ↑ de Graaf, Martin; Megens, Hendrik-Jan; Samallo, Johannis; Sibbing, Ferdinand (2007). Evolutionary origin of Lake Tana's (Ethiopia) small Barbus species: indications of rapid ecological divergence and speciation [Еволюційне походження дрібних видів Barbus озера Тана (Ефіопія): свідчення швидкої екологічної дивергенції та видоутворення]. Animal Biology (англ.). 57 (1): 39—48. doi:10.1163/157075607780002069.
- ↑ Bahir Dar - Lake Tana [Бахр-Дар - озеро Тана]. BirdLife Data Zone (англ.). Процитовано 8 квітня 2026.
- ↑ Largen, Malcolm; Spawls, Stephen (2010). The Amphibians and Reptiles of Ethiopia and Eritrea [Амфібії та рептилії Ефіопії й Еритреї] (англ.). Edition Chimaira. ISBN 978-3-89973-466-9.
- ↑ Information on Fisheries Management in the Federal Democratic Republic of Ethiopia [Інформація про управління рибальством у Федеративній Демократичній Республіці Ефіопія] (англ.). FAO. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 8 квітня 2026.
- ↑ The Decline of the Lake Tana (Ethiopia) Fisheries: Causes and Possible Solutions [Занепад рибальства на озері Тана (Ефіопія): причини та можливі рішення]. AGRIS (англ.). FAO. Процитовано 8 квітня 2026.