Танго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Танго
The Tango *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Tango BuenosAires.jpg
Танго на вулицях Буенос-Айреса
Країна Аргентина Аргентина
Уругвай Уругвай
Тип Нематеріальна спадщина
Критерії R1, R2, R3, R4, R5
Ідентифікатор 00258
Регіон ЮНЕСКО Латинська Америка і Кариби
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2009 (33 сесія)

Commons-logo.svg Танго у Вікісховищі

Та́нго — стиль музики та танець, що асоціюється з нею, що виникли в Аргентині та Уругваї, після чого набули популярності по всьому світу.

В 2009 UNESCO внесло танго до списку світової нематеріальної культурної спадщини.[1]

Історія[ред.ред. код]

Витоки[ред.ред. код]

Хоча зараз світ парного танцю не можна уявити інакше, але Танго — це третій танець в історії, в якому чоловік та жінка займають позиції один навпроти одного. Його випередили віденський вальс, що став лихоманкою Європи 30-х років XIX століття, та полька, популярна в 1840-х роках. Танго радикально відрізнявся від перших двох, оскільки він вперше представив концепцію імпровізації.

Листівка, 1919 р.

Не існує одностайної теорії походження танцю, але більшість дослідників погоджуються, що танець виник внаслідок злиття різноманітних стилів, завезених іммігрантами із Європи до Буенос-Айресу, та африканських танцювальних мотивів. Вперше слово «танго» щодо танцю почали вживати десь у 90-х роках XIX століття. Танго утворилось із багатьох уже існуючих танців, таких як кубинська хабанера (Habanera), креольська мілонга (креольське танго було спершу жартівливою, веселою пісенькою, що в кінці 1880-х — початку 1890-х перетворилася в танець. Виконувалось під акомпанемент акордеона, мандоліни чи маленьких вуличних оркестрів, у складі гітари, скрипки, арфи та флейти).

Поширення світом[ред.ред. код]

У Європі танго вперше починає з'являтись на початку XX століття. Париж був першим містом, де танець набув значної популярності на початку 1910-х років. Пізніше він підкорив Лондон та Берлін. До 1913 року він досяг Нью Йорка та Фінляндії.

Золота доба, підпілля та відродження[ред.ред. код]

Починаючи з середини 20-х та до середини 30-х для танго настали часи депресії. Але з 1935 року під впливом Juan D'Arienzo воно набуває нового розквіту. Період до 1955 року вважається Золотою Добою для танго. Але із встановленням диктаторського режиму в Аргентині будь-які публічні зібрання були заборонені, і танго продовжувало своє існування лише у дрібних округах. Ренесанс танго відбувся 1983 року. Цього року у Парижі відбулося відкриття шоу Tango Argentino під керівництвом Claudio Segovia та Hector Orezzoli, що стало своєрідною революцією. Практично всі бажали навчатися танго.

Стилі танго[ред.ред. код]

Танго Салон[ред.ред. код]

Відрізняється більш відкритою позицією танцюристів у парі в порівнянні з «близьким обіймами». Це простір дозволяє танцювати більш різноманітні кроки, фігури, повороти і пози танго. Це більш вишуканий і витончений стиль виконання танго і також, як і танго Мілонгеро, заснований на принципах імпровізації, ведення-слідування і т. п.

Танго лісо[ред.ред. код]

Дуже схоже на прості кроки, ходьбу або прогулянку (камінада), як їх називають у танго. У цьому стилі використовуються тільки самі основні кроки і фігури танго, немає безлічі поворотів, фігур і обертань.

Танго Нуево[ред.ред. код]

Новий напрямок танго, це винаходи молодого покоління танцюристів по частині оригінальності кроків. Вони прагнуть знайти в танго свій власний неповторний стиль, придумуючи оригінальні обертання зі сплетінням і зганяння ніг, вишукані пози та підтримки. Танго Нуево вимагає для виконання багато місця, його часто танцюють у шоу і ніколи на мілонгах. Більше того, танцювати складні фігури поруч з парами, танцюючими Мілонгеро, вважається просто поганим тоном.

Танго Фантазія[ред.ред. код]

Назва постановочного танго, яке виповнюється у шоу для глядачів. Це танго має найчастіше зовсім інші закони, на відміну від клубних (соціальних) стилів - закони постановочного та сценічного жанру. Це шоу, в якому музикою і постановником продиктовані кроки, характер і почуття. Для танго «фантазія» характерна віртуозна техніка виконання, видовищність рухів і фігур.

Фінське танго[ред.ред. код]

Фінське танго виникло у післявоєнній Фінляндії у 50-х роках. Меланхолічний стиль відображає тематики фінської народної творчості. Фінське танго виконується переважно у мінорних нотах. Щороку у фінському місті Сейнайокі відбувається фестиваль танго (Tangomarkkinat). Щороку фестиваль збирає понад 100,000 любителів танго. У місті також знаходиться музей Танго.

Бальне танго[ред.ред. код]

Спортивний танець, який бере участь у програмах міжнародних конкурсів поряд з фокстротом, віденським вальсом та ін Відмінність від аргентинського - відсутність імпровізації. Всі рухи відповідають певним правилам.Останнім часом бальне танго поділяють на міжнародний (англійський) та «європейський» стилі. Воно утворилось тоді, як танго вперше поширилось у Європу та Північну Америку. Танець був спрощений, адаптований для традиційних бальних танцюристів і включений до репертуару Міжнародних бальних змагань. Англійське танго було вперше класифіковано в жовтні 1922, і повинно було виконуватись у ритмі 4/4.

Бальне танго відрізняється і музикою і стилем від аргентинського танго, з коротшими, чіткими рухами та характерними рухами закидання голови, які зовсім не властиві аргентинському та уругвайському танго. Вони танцюються під кілька типів музики:

  • Танго
  • Вальс (танго версія вальсу)
  • Мілонга (схожий танець із швидшим ритмом)
  • Електронне танго
  • «Альтернативне танго», не-танго музика, з ритмом придатним для танцю

Фестивалі[ред.ред. код]

Місцеві танго спільноти проводять фестивалі, на які приїжджають любителі та майстри цього танцю з інших куточків планети, з метою познайомитись, обмінятись досвідом і звісно для розваги. В програму фестивалів можуть входити денні та нічні мілонги (танго-марафон), практики, семінари, концерти, показ фільмів, екскурсії містом проведення.

Фінляндія[ред.ред. код]

Щороку у фінському місті Сейнайокі відбувається фестиваль танго (Tangomarkkinat)[2]. Це один з найстаріших танго-фестивалів[Джерело?]. Щороку фестиваль збирає понад 100,000 любителів танго. У місті також знаходиться музей танго.

Україна[ред.ред. код]

Зноски[ред.ред. код]

  1. The Tango. Intangible Heritage Lists. UNESCO. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  2. Сайт фестивалю Tangomarkkinat

Посилання[ред.ред. код]