Перейти до вмісту

Танеґасіма (вогнепальна зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Танеґасіма
Експозиція зразків 1543 року
Експозиція зразків 1543 року
Типаркебуза
ПоходженняЯпонія
Історія використання
На озброєнні16—19 ст.
ОператориАсігару
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна200 метрів (220 ярд)

Танеґасіма (вогнепальна зброя) у Вікісховищі

Танеґасіма (яп. 種子島), іноді хінавадзю (яп. 火縄銃 — «ґнотова рушниця») — старовинна японська вогнепальна зброя з ґнотовим замком[1]. Через ізоляцію Японії залишалася єдиною вогнепальною зброєю японців протягом багатьох століть.

Історія

[ред. | ред. код]

Танеґасіма — це японський «клон» португальської аркебузи[2], купленої в португальських моряків. В 1542 або 1543 році китайська джонка з декількома португальцями на борту була віднесена штормом до острова Танеґасіма. Антоніу да Мота, що був на борту джонки, познайомив японців з тогочасними португальськими аркебузами, які викликали у японців захват. Після усвідомлення переваг португальської зброї місцевий князь купив у них дві рушниці. Скопіювавши їх, японці створили власні зразки, названі на честь острова. Це була перша вогнепальна зброя Японії. Незабаром японці вдосконалили спусковий механізм, після чого почалося масове виробництво. Ця зброя активно застосовувалося в японсько-корейській війні та локальних конфліктах. Під час ізоляції Японії (XVII— XIX ст.) вона без значних змін проіснувала до середини XIX століття.

Частини танеґасіми

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. East Asia: A Cultural, Social, and Political History, Authors Patricia Ebrey, Anne Walthall, James Palais, Publisher Cengage Learning, 2008, ISBN 978-0-547-00534-8 P257
  2. Lidin, Olof G. (2002). Tanegashima: the arrival of Europe in Japan. NIAS Press. с. 4. ISBN 978-87-91114-12-0.

Посилання

[ред. | ред. код]