Тантра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Шрі Янтра
Файл:Tattwas.png
5 першоелементів.

Тантра (санскр. तन्त्र — тантра) — від "тан" - розширювати, букв. переклад - сіть, тканина. Може означати - система, ритуал, доктрина, в езотеричному розумінні - те, що розширює свідомість, знання, мудрість, горизонт буття і реальності. Це холістичний підхід до пізнання загального з погляду індивідуального, вивчення макрокосмосу через вивчення мікрокосмосу. Тантра йога «настояна» на всіх науках — астрономії, астрології, нумерології, фізіогноміці, фізиці, хімії, алхімії, традиційній індійській медицині — для забезпечення практичної реалізації високої філософії в повсякденному житті. Замість того щоб розділяти різні області людських знань, тантра йога збирає їх разом.

Мета тантра йоги[ред.ред. код]

Розширити знання про всі стани свідомості, неспання, марення або сон. Для здійснення цього нам необхідне якесь депрограмування або перепрограмування нашого людського комп'ютера. Наше народження у визначеному місці і часі дає нам нашу первинну програму, яка залежить від спадковості і навколишнього середовища. Якщо ми задоволені результатами і живемо без особливих проблем, тоді необхідності в змінах немає, але, переживаючи великі труднощі або починаючи шукати щось за межами нашої обмеженої програми, нам необхідний шлях її зміни.

Тантра йога пропонує методологію і інструменти для цієї роботи. Тантра йога учить нас розпізнавати різні чинники, що впливають на наші думки і відчуття, долати перешкоди на шляху до нашої еволюції, такі як байдужість, тваринна суть, егоїзм. Очищаючи наші думки і відчуття, шляхом цієї практики Тантра йоги, ми вчимося створювати світ, гармонію і порядок усередині нас самих.

Всесвіт[ред.ред. код]

Продукт двох протилежностей: статичного принципу (відпочинок, влада, Шива) і динаміки (рух, енергія, сила,творчість, Шакті). Зовнішня частина всього — це креативний аспект, а всередині кожної динамічної творчості поміщена статика. Гра Шакті не має ні початку, ні кінця. Шакті — божественна сила, що виявляється в знищенні демонічних сил і відновленні балансу (кожен бог в Індуїзмі володіє Шакті і без цієї енергії він безсилий). Вона невтомна, енергія рухається по колу, чергуючи періоди руху і відпочинку.

Енергія зазнає багато змін, руйнується, а після саморегенерується в період відпочинку. Цей процес нескінченний. Тантра Йога вірить, що поки цей феноменальний світ існує, існує і Мати Всесвіту, яка є творець, хранитель і руйнівник. Тому в Тантра йозі вона повинна бути шанована, як Божественна.

Тантра Йога стверджує, що бажання природні, і поки ми поміщені в своєму тілі, вони у нас будуть. Наші органи чуття — це вікна, через які до нас потрапляють бажання. Постійну наявність бажань будить (викликає) томління, прагнення і любов до об'єкта бажання. Велика частина наших бажань пов'язана з фізичним тілом і його комфортом. Люди стають рабами своїх інстинктів, які формують нижчу частину особи, і роблять їх жертвами самоти, незадоволеності, самозакоханості і нещастя.

Тантра Йога пропонує практичні способи репрограмування свідомості і бажань. Шляхом фізичного і ритуального очищення, дихальних вправ (пранаяма), споглядання, наочності, повторення мантр. Тантра Йога допомагає розкрити нашу божественну природу.

Вчення тантри[ред.ред. код]

Вчення Тантри багато хто відносить до індуїстских релігійних течій. Хоча тантризм має всі ознаки самостійної традиції — це й віровчення, своєрідна культова і йогічна практика, священні книги-тантри й цілий ряд інших рис окремої релігії, — більшість учених, та й самих тантристів розглядають його як особливу форму індуїзму.

Індійська тантра існує у формах Шайва (Капаліка, кашмірський шиваїзм, шайва-сіддханта, агхорі(найбільш екстремальні практики)), Вайшнава, Ганапатья (культ Ганеші), Саурья, Шакта. Також використовується у тібетському буддизмі Ваджраяна, Бон, Сікхізмі, Джайнізмі, Сінгон, нью-ейдж (неотантра), з тантрою тісно повязані рейкі, цигун, даосизм.

Буддійська Тантра (Ваджраяна, Мантраяна або Тантраяна) має власне походження і тексти. Вчення Тантри (Ваджраяни) повідомив сам Гаутама Будда. В Китаї Тантра зявилась як вчення Мідзун (Таємне слово або мантра). Панчаратра-агама (збір вайшнавських тантричних писань) поділяє Тантру на пять видів (за іменами їх творців: Шиви, Вішну, Брахми, Сурї та Кумарів): «Шайва, шакта, брахма, саура и каумара — так пятикратно поділяється Тантра і ті хто її оголосив». (Вішну-самхита 2.20)

Слово «тантра» має кілька значень: «таємне знання», «магія», «практика», «вчення», «порятунок за допомогою тіла» і навіть «процес ткацтва». Але священні тексти-тантри дають зовсім інше трактування цього терміну: «вчення називається Тантрою тому, що розкриває знання про істинну суть усього — таттву, і тим самим рятує».

Походження тантризму пов'язане з культом Великої Богині-Матері. Форми релігії, подібні до індійського тантризму, існували майже у всіх народів давнини: це культи Астарти в Ассирії й Палестині, Ісіди — у Єгипті, Афродіти — у Греції, Венери — у Римі, Кібели — у Малій Азії, Іштар — Месопотамії, Аматерасу — у Японії, Шакті — в Індії, Лади — у давніх слов'ян. Деякі риси цього світогляду збереглися і після прийняття християнства у вигляді вшанування Богоматері (напр. серед запорозьких козаків).

Сучасний тантризм складався під впливом ведійської релігії, брахманізму й буддизму, однак риси давнього шанування Богині-Матері добре збереглися й понині. Тантри як книги з духовних практик називаються "садхана- шастри".

Тантристи вважають своє віровчення універсальною релігією всіх людей, з якої розвинулися й черпають свою духовну силу інші релігії. В одній з найшанованіших тантр — «Маха нірвана-тантрі» — стверджується: «Всі люди на землі — від високонароджених брахманів до найнижчих недоторканих — здібні дотримуватися вічного Шляху Тантри».

Тантрична традиція неоднорідна й складається з великої кількості різних течій і сект. Як правило, їхні прихильники взаємно визнають один одного одновірцями (переважно шактизм і шайвізм). За всією різноманітністю тантричних культів всі вони зводяться до чотирьох основних типів: «тантра правої руки», «тантра лівої руки», реформований універсалістський шактизм і архаїчний тантризм з елементами шаманства, розповсюджений серед племен півострова Індостан.

Послідовники «тантри правої руки» шанують Богиню-Матір відповідно до приписів ортодоксального індуїзму і додержуються правил ведійської соціальної поведінки.

Прихильники «тантри лівої руки», напроти, зберігають у своїй практиці ознаки архаїчного культу й використовують у своїх обрядах багато чого з того, що для інших індуїстів уважається неприйнятним (приношення в жертву тварин, вживання м'яса, риби, вина, ганжі, ігнорування кастових розрізнень, магічні обряди). Зокрема ритуал для посвячених у кулу (тантричний клан) - "5М" (ru:Панчамакара) завершується тантричним сексом (майтгуна).

Одним із засновників універсалістського шактізму можна вважати індуїстського містика й гуманіста Шрі Рамакрішну (1836—1886). Погляди «універсалістів» характерні для представників «Місії Рамакрішни» і деяких інших реформістських течій сучасного індуїзму. «Універсалісти» відійшли від ортодоксального тантризму. Хоча вони й зберігають у своєму віровченні деякі давні елементи (особливо культ жіночого начала), але фактично їх треба розглядати як типових представників неоіндуїстських течій.

"Кула-арнава-тантра" розрізняє 7 типів керівництва - веда-акара - ведійський шлях (ортодоксальний брахманізм), вайшнава-акара - шлях відданих Вішну, шайва-акара - шлях відданих Шіви, дакшина-акара - шлях правої руки, вама-акара - шлях лівої руки (включає сакральний статевий акт), сіддханта-акара - шлях лівої руки (вища форма , внутрішнє поклоніння), каула-акара - вища форма практики, синтез шкіл правої і лівої руки. [1] Каула має дві школи - йогіні-каула (очолюють жінки), сіддха-каула (очолюють чоловіки). До неї відносять південноіндійську традицію шрі-відья та кашмірську крама. Одним з найважливіших тантричних культів є культ 64 йогіні , на честь яких створювали храми круглої форми , найбільш відомі з яких входять у храмовий комплекс Кхаджурахо.

У що і як вірять тантристи[ред.ред. код]

Відповідно до уявлень тантристів, колись на Землі всі люди належали до однієї загальної релігії — вічної й природної Сатья Санатана-дгарми («істинної вічної релігії»), що дозволяла всім істотам перебувати в гармонії з Богом, природою-матір'ю й один з одним.

«Завдяки практиці йоги й регулярно здійснюваним жертвопринесенням люди задовольняли богів і душі предків й дотримувалися чеснот у Крітаюзі. Завдяки вивченню вед, медитації, аскезі, милосердю, благим діянням і приборканню своїх почуттів люди мали величезну силу, мужність, мудрість й добру вдачу. Будучи смертними, вони все-таки йшли (після смерті) до богів, тому що самі були богоподібні, схильними до справжньої релігії й усі знали істину» — так йдеться про ці часи в «Маханірвана-тантрі».

Надалі сила ведійської традиції ослабла, люди духовно деградували. Втративши істинне знання, вони почали ворогувати один з одним, створили безліч вірувань й ідеологій, що сприяло лише ще більшому їхньому роз'єднанню. Тоді для порятунку основ Санатана дгарми Великий Бог-Отець Шива подарував найтаємниче священне знання — Тантру, що є ні чим іншим, як ведасарою («сутністю вед») і панчамаведою («п'ятою ведою»).

Священні для тантристів писання, які викладають різні містичні знання, також називаються тантрами. В них у формі діалогів Отця світу Шиви й Матері світу Шакті (Деві) розкриваються, за словами тантристів, «всі таємниці буття, шляхи знаходження всього бажаного й кінцевого звільнення».

Тантри, у яких Шива виступає в ролі вчителя, який наставляє, а Шакті — у ролі старанної учениці, прийнято називати агамами. Тому тантризм іноді називають ще агамічним індуїзмом. Нігамами називаються тантри, у яких, навпаки, Шакті — вчитель, а Шива — учень. Писання, побудовані у формі діалогу Шиви або Шакті з якимось іншим божеством або святим провидцем, називаються упатантрами («другорядними тантрами»).

До упатантр прирівнюються й надбання тантричних духовних учителів — коментарі до тантр, трактати з релігійної філософії, магії, йоги й інші містичні дисципліни, а також священні тексти-агами деяких близьких до тантризму індуїстських (звичайно шиваїстських або шактистських) сект.

Загальна кількість тантр невідома, тому що діалоги Шиви й Шакті тривають нескінченно. Тому нескінченний і потік священних тантр. Час від часу Шива й Шакті виявляють окремі тантри через найгідніших учителів тантричної традиції. Авторитетність кожної окремої тантри визначається не стільки давністю її походження, скільки чи визнають її богоодкровенним текстом авторитетні тантричні вчителя (гуру або ачар'ї). Відомі сотні відносно доступних тантр. Всі вони написані на санскриті й, як правило, не видаються й не перекладаються на інші мови, залишаючись у манускриптах, які ретельно оберігаються від дослідників. Однак деякі тантри були видані як на санскриті, так і в перекладі на сучасні індійські або європейські мови.

Саме через практичну недоступність більшості текстів тантризм усе ще надалі залишається, мабуть, самою маловивченою релігією. Дослідники тантричної традиції на кожному кроці зіштовхуються з незліченними труднощами й загадками. Самі ж тантристи ретельно дотримуються обітниць нерозголошення таємниць свого вчення, особливо оберігаючи від сторонніх святині культу й священні тантри.

Тантристи вірять, що сам Великий Бог Шива й божества-дгармапали («захисники релігії») оберігають таємне тантричне знання від всіх тих, хто міг би зловжити цим знанням і принести відчутну шкоду не тільки іншим істотам, але й своїй власній душі. Для самих же тантристів їхні окультні пізнання й навички є не самоціллю, а всього лише засобом, що допомагає знаходити надлюдські здібності не заради влади над людьми й силами природи, а винятково з метою духовного самовдосконалення: досягнення спочатку стану богоподібності, а потім і повного з'єднання з Шивою та Шакті в стані маханірвани — «великого звільнення».

Ціль людського існування для тантристів полягає в повному розкритті закладеного в душі кожної живої істоти (а не тільки людини!) стану шиватви — «божественної природи Шиви». Усвідомлюючи себе потенційним божеством, людина повинна мобілізувати всі свої сили на досягнення «блискавичного звільнення».

У складному процесі пошуку душею (дживою) божественного стану Шиви тілу й взагалі різним матеріальним об'єктам приділяється винятково важлива роль. „Через насолоду (бгукті) — до порятунку («мукті») — такий принцип тантризму. Тіло для тантристів — не «в'язниця душі», а священний храм божественної енергії. Світ — не породження ілюзії (майї), як учать брахмани, а космічне тіло Бога, наповнене його славою й силою. Осягаючи таємниці світобудови через правильне розуміння законів всесвіту й принципів взаємодії різних космічних елементів (таттв), тантрист розкриває за допомогою своїх учителів і богів-покровителів свою справжню божественну сутність.

Шива тантр і індуїстський Шива пуранічних міфів дуже відрізняються. У тантризмі Шива ідентифікується з вищим (аналогічним поняттю Брахмана в брахманічному індуїзмі) і персоніфікує собою чисту космічну свідомість, у глибинах якої схована її таємнича сила — Шакті. Шива має багато досконалостей і шанується не тільки як незбагненний і недосяжний Абсолют, але і як особистісний Бог, Бгаґаван (дослівно «Власник [всіх] якостей») Рудра, як Махашактіман (Сповнений великої міці).

Всією своєю божественною могутністю Шива зобов'язаний великій Шакті. Без неї Шива бездіяльний, «як труп» (шава). В індуїстській іконографії взагалі й у тантричній зокрема досить популярний образ Шакті (в образі Богині-Матері Калі), яка стоїть на лежачому Шиві. Тому на практиці більше шанується саме Шакті як творчо-динамічний аспект Бога. «Немає розбіжностей між ними. Шакті — це сам Шива», — говориться в «Ґандгарва-тантрі».

Поняття «шакті» (від санскр. «шак» — «мати силу», «бути здатним») у тантризмі є, мабуть, центральним і досить багатозначним. Воно перекладається як «енергія», «сила», «міць», «жіноче начало», «духовна сила» [яка передається через вчителя-гуру або знайдена за допомогою практики]“. Часом тантризм і шактізм розглядаються як слова-синоніми. У «Ґаятрі-тантрі» йдеться: «За допомогою з'єднання з нею весь всесвіт має енергію, тому вона називається Шакті». Шакті являє собою загадкову силу, свого роду Єдине Життя всього існуючого, включаючи Шиву й всі душі. Володіючи Шакті, Шива здатний «породити» всесвіт і всіх його мешканців — від богів до дрібних мікроорганізмів. Якщо Шива — Батько світу, то Шакті — Велика Богиня-Матір.

Прояви Шакті безкінечні. Серед них є й милостиві, і гнівні образи. Однак сутнісна форма Великої Матері завжди залишається незбагненною й недосяжною для поглядів навіть богів. «О Матір, Твою вищу форму не знає ніхто. Мешканці небес шанують Твою виявлену форму в образі Калі і інших формах», — говориться у священному тексті «Шактананда-тарангіні» («Хвилі блаженства для шактістів»).

Шакті одночасно й грізна, кровожерлива Богиня, і милостива Мати. Вона — велика чаклунська сила, що зачаровує душі калейдоскопом своїх божественних ігор (ліл), які змушують всіх живих істот забути свою справжню природу й підпасти під владу закону карми й нескінченних перероджень у різних формах. Але вона ж є великою силою, яка рятує та приводить душі назад до Шиви, до Бога. «Ти — Велике Знання й Велика Ілюзія, Велика Мудрість і Велика Пам'ять! Ти — Велике Забуття й Всеволодарка, Велика Богиня й Велика Демониця!» — так славить Богиню-Матір «Деві-махатм'я» («Величання Богині»), один із найшанованіших індуїстами священних текстів.

Тому будь-яка релігійна практика тантристів неминуче звернена більше до Шакті, ніж до Шиви. Більше того, в «Ніруттара-тантрі» сказано, що «неможливо досягти звільнення без осягнення Шакті».

Тантристи прагнуть поставити себе в ідеальні відносини із Шакті, а через неї — і з Шивою. Шива, Шакті й душі-дживи три вічно існуючі прояви єдиної цілої реальності. Всі вони — своєрідна всесвітня сім'я (кула). Тільки одні істоти — тантристи (а ними можуть бути не тільки люди, але й боги, демони й духи) — перебувають у постійній гармонії з Батьком-Шивою і Матір'ю-Шакті, наслідуючи в усьому дух й букву світової санатана-дгарми, а інші — ті, які не хочуть визнати себе тантристами й жити за законами «найприроднішої релігії», приречені на незнання своєї істинної природи й, отже, на безрадісні переродження в найогидніших формах (у тому числі й у пекельних світах).

Ціль тантричної релігії — «зібрати всі душі в єдиній божественній сім'ї Шиви й Шакті» і тим самим покласти кінець людській заздрості, злості й безглуздій ворожнечі. Тому самі тантристи називають свою релігію «релігією сім'ї» (кула-дгармою), «душею всіх релігій».

Тантристи вірять, що коли Калі Юґа (час, у якому живе сьогоднішнє людство) «увійде в повну силу», то всі релігії будуть поглинені тантричною кула-дгармою і всі люди на землі стануть тантристами. Сучасних тантристів Індії й Непалу давні пророцтва надихають на поширення свого віросповідання за межами Індостану. Раніше зовсім невідомий у Європі й Америці тантризм наприкінці XX ст. привернув до себе увагу в країнах Заходу. Представники вчення в Україні - Школа-ашрам Шакті.

Тантра в буддизмі[ред.ред. код]

В контексті вчення тибетського буддизму Ваджраяни тантра у значенні "неперервності" вказує на фундаментальну ознаку свідомості будь-якої живої істоти — невпинну, неперервну тривалість або "вічність". Згідно із традицією Ваджраяни, пробуджена свідомість Будди завдяки тантрі виявляє себе в усіх живих істотах. Сучасний тибетський вчитель Дзогчен Намкай Норбу, розглядаючи зміст тантри, стверджував насамперед динамічний, або енергетичний аспект цієї неперервної пробудженої свідомості Будди як основи буття. Він писав: "значення слова тантра — неперервність передбачає природу енергії первісного стану, яка проявляється постійно"[2].

Лідер буддистів Тибету - далай-лама XIV звертає увагу на те, що тантра містить в собі водночас складові сансари та нірвани, проявлячи відповідні елементи в континуальному протіканні свідомості. Буддійська тантра є складною системою езотеричних, містичних вчень, а також ритуальних, йоґічних і медитативно-споглядальних методів практики в максимально короткі терміни. Відповідно, робота ведеться в межах цієї традиції на різних рівнях свідомості та несвідомого, демонструючи специфічно психолого-релігійний, психопрактичний акцент[3].

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ферштайн Г. Тантра. серия "Грандиозный мир", М. 2002
  • Бхагаван Шри Раджниш (Ошо).ТАНТРА: ВЫСШЕЕ ПОНИМАНИЕ[5]
  • Ошо (Бхагаван Шри Раджниш).Видение Тантры[6]
  • Авалон А. Введение в маханирвана-тантру., М. 2002
  • Тетерников Лев - Тантра. Искусство любить[7]
  • Шри Гуру Шиваисса.[8] Тантра. Сокровенная магия Индии и Тибета.

Том I: Луганск: Виртуальная реальность, 2010 год, 1468 стр. Том II: Луганск: Виртуальная реальность, 2010 год, 1556 стр.

  • Шри Йони Тантра [9]
  • Говинда А. Основы тибетского мистицизма: согласно эзотерическому учению великой мантры Ом Мани Падмэ Хум / пер. с англ. — М.: Беловодье, 2005.
  • Гуща М.А. Некоторые аспекты мистицизма тибетской Ваджраяны, журнал "Религиоведение", 2009, вип.1. — С.93-102.
  • Намкай Н.Р. Дзогчен — состояние самосовершенства / пер. с англ. — СПб.: Изд-во "Шанг-Шунг", 2001.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ферштайн Г. Тантра. серия "Грандиозный мир", М. 2002, с.203
  2. Намкай Н.Р. Дзогчен — состояние самосовершенства, 2005, С.47
  3. Гуща М.А. Некоторые аспекты мистицизма тибетской Ваджраяны, "Религиоведение", 2009, вип.1.