Таніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таніс

Ruins of Tanis.jpg

30°58′37″ пн. ш. 31°52′48″ сх. д. / 30.97694444447177986° пн. ш. 31.88000000002777767° сх. д. / 30.97694444447177986; 31.88000000002777767Координати: 30°58′37″ пн. ш. 31°52′48″ сх. д. / 30.97694444447177986° пн. ш. 31.88000000002777767° сх. д. / 30.97694444447177986; 31.88000000002777767
Країна Flag of Egypt.svg Єгипет
Розташування Шаркія
Тип стародавнє містоd
archaeological sited і село

Таніс. Карта розташування: Єгипет
Таніс
Таніс
Таніс (Єгипет)
Таніс у Вікісховищі?
Руїни Таніса
Царська гробниця в Танісі

Таніс (єгипет. ḏ'nt, грец. Τάνις, івр. צוען‎ (Цоан); суч. Сан ель-Хагар, араб. صان الحجر‎) — давньоєгипетське місто, центр 19-го нома (сепТу) Нижнього Єгипту Іменті-Пеху, на східному рукаві Нілу — Танітському (тепер Муїзз). Столиця Стародавнього Єгипту (разом з Фівами) при XXI династії.

Історія[ред. | ред. код]

У період розпаду монархії при гіксосах в дельті Нілу перебувало осереддя їхньої влади. Проблема місця розташування столиці гіксосів Аваріса довгий час залишалася невирішеною. Зокрема, П'єр Монте помилково ототожнював Аваріс, Пер-Рамсес і Таніс[1]. Після того, як в 1966 австрійська експедиція під керівництвом Манфреда Бітака почала свої розкопки в Аварисі, питання про місцезнаходження столиці гіксосів і Пер-Рамсеса було остаточно вирішено.

За твердженням Біблії (Чис 13: 23), Таніс заснований на 7 років пізніше Хеврона. Невідомо, як це слід розуміти, в усякому разі, перші безсумнівні сліди існування міста належать до XII династії. Тут знайдені колоси Аменемхета I, який заснував храм в Танісі, Усертесенів (один з них в 21 сторіччі знаходиться у Берліні) тощо.

XIX династія[ред. | ред. код]

Особливого ​​процвітання досягло місто під час постійних воєн з Азією при XIX династії, коли фараони (Сеті I, Рамсес II, Меренптах ) часто мали тут резиденцію внаслідок близькості до сирійського кордону. Може бути, шанування цими царями Сета почасти обумовлювалося місцевим для Таніса характером цього божества.

Столиця при XXI династії[ред. | ред. код]

XXI династія названа Манефоном «танітською» і, починаючи з фараона Смендеса, мала столицею Таніс, надавши жерцям Фіви. Звідси найменування Єгипту в псалмах «поле Танеоса» (Ісаї XIX, 11). Під час додекархіі тут правив царьок Петубаст, а в перський час — князь Тахос, який займав різні жрецькі посади.

Греко-римська епоха[ред. | ред. код]

Місто процвітало і в греко-римський час. Знайдено залишки храму, спорудженого при Птолемеях, а також безліч приватних будинків з обстановкою. Особливо цікавий будинок тубільця Бокхауї з речами єгипетського виробництва, бібліотекою демотічеських папірусів і портретною статуєю господаря, з демотичним написом. Поруч — будинок римського чиновника з обстановкою західного виробництва і грецькими папірусами. Обидва будинки відносяться ко II століття. Тепер на місці Таніса знаходиться рибальське село Сан, населене коптами башмурітами, колись під час монофізитства вірними православ'ю, потім перейшли в іслам, але все ще носять старе ім'я Малакіїн-Мельхитів.

Розкопки[ред. | ред. код]

Розкопки в Танісі відбувалися: Лепсіус, який знайшов тут в 1866 р знаменитий Канопський декрет; Марієтт, який знайшов руїни храму і знайшов багато пам'ятників скульптури; Фліндерс Пітрі, який проводив систематичні дослідження в 1884.

Знаменитий французький єгиптолог П'єр Монте в 1939 виявив в Танісі царський некрополь і незаймані поховання фараонів Осоркона II, Псусеннеса і Шешонка III.[2] Згідно з підрахунками Ж. Гойона (Жорж Гойона, французький археолог, особистий єгиптолог короля Фарука), для створення знайдених тут саркофагів і похоронних прикрас стародавні майстри використали приблизно 60 кг золота і 200 кг срібла.

зображення Рамзеса II 
Посуд 
Золота похоронна маска Псусеннеса I 
Похоронна маска 
Гробниця фараона Осоркона II 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Montet P. Tanis, Avaris et Pi-Ramsès // Revue biblique, 39. Paris, 1930. P. 5-28
  2. Таниса (САН Ель- Хагар) егіптологіческіх Ізборник

Посилання[ред. | ред. код]