Перейти до вмісту

Таніс

Координати: 30°58′37″ пн. ш. 31°52′48″ сх. д. / 30.976944444444° пн. ш. 31.88° сх. д. / 30.976944444444; 31.88
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Таніс
30°58′37″ пн. ш. 31°52′48″ сх. д. / 30.976944444444° пн. ш. 31.88° сх. д. / 30.976944444444; 31.88
Країна Єгипет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняHusseiniyad Редагувати інформацію у Вікіданих
Типстародавнє містоd
археологічна пам'ятка
село і village in Egyptd Редагувати інформацію у Вікіданих
Таніс. Карта розташування: Єгипет
Таніс
Таніс
Таніс (Єгипет)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Руїни Таніса
Царська гробниця в Танісі

Таніс (єгипет. ḏ'nt, грец. Τάνις, івр. צוען (Цоан); суч. Сан ель-Хагар, араб. صان الحجر) — давньоєгипетське місто, центр XIX нома (сепТу) Нижнього Єгипту Іменті-Пеху, на східному рукаві Нілу — Танітському (тепер Муїзз). Столиця Стародавнього Єгипту (разом з Фівами) при XXI династії.

Історія

[ред. | ред. код]

У період розпаду монархії при гіксосах в дельті Нілу перебувало осереддя їхньої влади. Проблема місця розташування столиці гіксосів Аваріса довгий час залишалася невирішеною. Зокрема, П'єр Монте помилково ототожнював Аваріс, Пер-Рамсес і Таніс[2]. Після того, як в 1966 австрійська експедиція під керівництвом Манфреда Бітака почала свої розкопки в Аварисі, питання про місцезнаходження столиці гіксосів і Пер-Рамсеса було остаточно вирішено.

За твердженням Біблії (Чис 13: 23), Таніс заснований на 7 років пізніше Хеврона. Невідомо, як це слід розуміти, в усякому разі, перші безсумнівні сліди існування міста належать до XII династії. Тут знайдені колоси Аменемхета I, який заснував храм в Танісі, Усертесенів (один з них в 21 сторіччі знаходиться у Берліні) тощо.

XIX династія

[ред. | ред. код]

Особливого ​​процвітання досягло місто під час постійних воєн з Азією при XIX династії, коли фараони (Сеті I, Рамсес II, Меренптах ) часто мали тут резиденцію внаслідок близькості до сирійського кордону. Може бути, шанування цими царями Сета почасти обумовлювалося місцевим для Таніса характером цього божества.

Столиця при XXI династії

[ред. | ред. код]

XXI династія названа Манефоном «танітською» і, починаючи з фараона Смендеса, мала столицею Таніс, надавши жерцям Фіви. Звідси найменування Єгипту в псалмах «поле Танеоса» (Ісаї XIX, 11). Під час додекархії тут правив царьок Петубаст, а в перський час — князь Тахос, який займав різні жрецькі посади.

Греко-римська епоха

[ред. | ред. код]

Місто процвітало і в греко-римський час. Знайдено залишки храму, спорудженого при Птолемеях, а також безліч приватних будинків з обстановкою. Особливо цікавий будинок тубільця Бокхауї з речами єгипетського виробництва, бібліотекою демотічеських папірусів і портретною статуєю господаря, з демотичним написом. Поруч — будинок римського чиновника з обстановкою західного виробництва і грецькими папірусами. Обидва будинки відносяться ко II століття. Тепер на місці Таніса знаходиться рибальське село Сан, населене коптами башмурітами, колись під час монофізитства вірними православ'ю, потім перейшли в іслам, але все ще носять старе ім'я Малакіїн-Мельхитів.

Розкопки

[ред. | ред. код]

Розкопки в Танісі відбувалися: Лепсіус, який знайшов тут в 1866 р знаменитий Канопський декрет; Марієтт, який знайшов руїни храму і знайшов багато пам'ятників скульптури; Фліндерс Пітрі, який проводив систематичні дослідження в 1884.

Знаменитий французький єгиптолог П'єр Монте в 1939 виявив в Танісі царський некрополь і незаймані поховання фараонів Осоркона II, Псусеннеса і Шешонка III.[3] Згідно з підрахунками Ж. Гойона (Жорж Гойона, французький археолог, особистий єгиптолог короля Фарука), для створення знайдених тут саркофагів і похоронних прикрас стародавні майстри використали приблизно 60 кг золота і 200 кг срібла.

зображення Рамзеса II
зображення Рамзеса II 
Посуд
Посуд 
Золота похоронна маска Псусеннеса I
Золота похоронна маска Псусеннеса I 
Похоронна маска
Похоронна маска 
Гробниця фараона Осоркона II
Гробниця фараона Осоркона II 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Montet P. Tanis, Avaris et Pi-Ramsès // Revue biblique, 39. Paris, 1930. P. 5-28
  3. ↑ Таниса (САН Ель- Хагар) егіптологіческіх Ізборник

Література

[ред. | ред. код]
  • S. Leo Reinisch, E. Robert Roesler (Hrsg.): Die zweisprachige Inschrift von Tanis. Braumüller, Wien 1866, online.
  • William Matthew Flinders Petrie: Tanis. 2 Bände (= Memoir of the Egypt exploration fund. Band 2 und 4, ISSN 0307-5109). Trübner, London 1885–1888.
  • Pierre Montet: La Nécropole royale de Tanis. 3 Bände. Mission Montet, Paris 1947–1960.
  • Jürgen von Beckerath: Tanis und Theben. Historische Grundlagen der Ramessidenzeit in Ägypten (= Ägyptologische Forschungen. Band 16, ISSN 0933-338X). Augustin, Glückstadt u. a. 1951 (Zugleich: Dissertation, Universität München).
  • Henri Stierlin, Christiane Ziegler: Tanis. Vergessene Schätze der Pharaonen. Hirmer, München 1987, ISBN 3-7774-4460-X.
  • Philippe Brissaud, Christiane Zivie-Coche: Tanis. Travaux récents sur le Tell Sân el-Hagar. Mission française des fouilles de Tanis. Noêsis, Paris 1998, ISBN 2-911606-05-1, S. 13–70.
  • Wilfried Seipel (Hrsd.): Land der Bibel. Jerusalem und die Königsstädte des Alten Orients. Schätze aus dem Bible Lands Museum Jerusalem. (= Ausstellungskatalog, Wien, 22. September 1997 bis 18. Jänner 1998) Skira, Mailand u. a. 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]


Прапор Єгипту Це незавершена стаття про Єгипет.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таніс&oldid=47259152