Тан Сяньцзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тан Сяньцзу (汤显祖)
Ім'я при народженні Іжен (義仍)
Псевдо Хайжо
Народився 24 вересня 1550(1550-09-24)
Ліньчуань, провінція Цзянси
Помер 29 липня 1616(1616-07-29) (65 років)
Ліньчуань, провінція Цзянси
Країна імперія Мін[1]
Національність китаєць
Діяльність державний службовець, драматург
Науковий ступінь цзіньши[d][1]
Знання мов китайська[2][3]
Magnum opus The Four Dreams of Linchuand
Батько Tang Shangxiand[1]
Мати Wu Shid[1]
У шлюбі з Wu Shid[1]
IMDb ID 0849348

Тан Сяньцзу, або Танг Шянзу (Tang Xianzu, *24 вересня 1550 — †29 липня 1616) — визначний китайський драматург та поет часів династії Мін.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині вчених у повіті Ліньчуань сучасної провінції Цзянси. Отримав ґрунтовну освіту. У 1571 році склав провінційні іспити. У 1577 та 1580 роках намагався скласти імператорський іспит, проте внаслідок конфлікту з імператорським секретарем Чжаном це Тан Сяньцзу не вдалося. Лише у 1583 році він успішно складає імператорський іспит та отримує звання цзіньши. Він отримує посаду в уряді другої столиці тих часів Нанкіні. У 1591 році за протистояння корупції понижують у званні та відправляють у містечко Сучан. Зрештою Тан у 1598 році йде у відставку. Він повертається додому, починає професійно займатися складання п'єс. Навколо нього формується школа драматургії, що у подальшому отримала назву «Ліньчуаньської». Тут він й помер 29 липня 1616 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Вважається одним із значущих драматургів Китаю. Його навіть називають «китайським Шекспіром» з огляду на внесок Тан Сяньцзу до китайської драматургії. Його п'єси оспівують природні людські відчуття, вони направлені проти неоконфуцианського раціоналізму. Вірші і ритмічна проза відмічені межами новаторства. Він і його продовжувачі (ліньчуаньська школа) висували на перший план людське відчуття як творчу стимул-реакцію, нехтували умовностями поетичного канону.

Найбільш відомими п'єсами є: «Пурпурова флейта» (1579 рік), її переробка «Пурпурова шпилька» (1587 рік) — про нещасну любов актриси і знатного хлопця, «Піонова альтанка» (1598 рік) — про силу кохання, завдяки чому герой воскрешає померлу кохану. Також значущими є «Сон про Наньке» (1600 рік) й «Сон у Ханьдані» (1601 рік).

Крім того був знаний як поет, натепер відомо про 7 його поем, найбільш знаною є «Чотири сни у залі Юй Мін».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tang, Xianzu; Zhang, Guangqian. A Dream Under the Southern Bough (Nanke Ji). Beijing, Foreign Languages Press, 2003
  1. а б в г д China Biographical Database
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Czech National Authority Database