Тапіо Вірккала
| Тапіо Вірккала | |
|---|---|
| Tapio Wirkkala | |
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Tapio Veli Ilmari Wirkkala |
| Народився |
2 червня 1915 Ганко, Велике князівство Фінляндське |
| Помер |
19 травня 1985 Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | Гієтаніємі |
| Країна |
 Фінляндія[1][2] |
| Діяльність | дизайнер, скульптор, художник по склу, дизайнер прикрас |
| Alma mater | Гельсінкський політехнічний інститутd |
| Знання мов | фінська[3] |
| Заклад | Airamd, Iittala, Фінляндія, Hackman Plcd і Venini S.p.A.d |
| Батько | Ilmari Wirkkalad |
| У шлюбі з | Rut Brykd |
| Діти | Maaria Wirkkalad |
| Нагороди | Pro Finlandia (1955) |
| IMDb | ID 3541051 |
| Сайт | wirkkala.fi |
Тапіо Вірккала (фін. Tapio Wirkkala; 2 червня 1915, Ганко, Велике князівство Фінляндське — 19 травня 1985, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський дизайнер та скульптор, ключова фігура у повоєнному скандинавському дизайні. Працював з різними матеріалами: від пластику та металу до скла, від кераміки до клеєної фанери. А також застосовував широкий діапазон стилів. Вигадував зовнішній вигляд як для масової продукції (посуду, виробів з каміння, ювелірних прикрас, меблів), так і унікальних арт-об'єктів, тим самим стимулюючи розмивання меж між побутовим та художнім у скандинавському дизайні. Вірккала чудово володів традиційними фінськими технологіями ремесла (різьба по дереву, гаряче та холодне кування) та творчо використовував це в роботі. Його спадок нараховує тисячі зразків дизайну.
Відомі роботи[ред. | ред. код]
Розробив дизайн купюр фінської марки, які увійшли до обігу в 1955 році.
Також зробив дизайн пляшки для горілки «Finlandia» («Фінляндія») та серію скляного посуду «Ултіма Туле» (Ultima Thule) для компанії «Iittala». Характерною рисою цих робіт є тонка творча імітація ефектів танучого льоду. Цікаво, що розробка склодувної технології, яка здатна створити подібний ефект, вимагала кількох тисяч годин роботи.
Освіта[ред. | ред. код]
Вірккала в 1936 році закінчив відділення декоративної різьби Центральної школи мистецтв та ремесел (сьогодні це Вища школа мистецтв, дизайну та архітектури Університету Аалто) в Гельсінкі.
Професійний шлях[ред. | ред. код]
- 1947—1985: дизайнер, компанія «Iittala»
- 1950-ті: позаштатний дизайнер, компанія Soinne & Kni Oy (Гельсінкі)
- 1951—1954: артдиректор, Інститут промислового дизайну (Гельсінкі)
- 1951—1983: позаштатний дизайнер, N. Westerback / Kultakestus Oy (Гельсінкі, Гямеенлінна)
- 1955—1956: дизайнер, Raymond Loewy Associates (США)
- 1956—1985: позаштатний дизайнер, Rosenthal AG (Німеччина)
- 1957—1965: промисловий та художній дизайнер, A-studio (студія дизайну концерну Ahlstrom, Гельсінкі)
- 1960-ті: позаштатний дизайнер, Hackman-Sorsakoski
- 1966—1985: Design Tapio Wirkkala (Гельсінкі)
- 1965—1985: позаштатний дизайнер, Venini S.p.A. (Італія)
- 1975—1976: позаштатний дизайнер, Tane Orfebres (Мексика)
- 1970-ті: позаштатний дизайнер, Lapin Puukko Oy (Тервола)
Нагороди[ред. | ред. код]
Вірккала неодноразово здобував перемогу на Міланській трієнале.
В 1955 році — отримав премію Pro Finlandia.
В 1972 році — Тапіо Вірккала було присвоєно звання академіка.
В Гельсінкі є парк, що носить назву дизайнера.
Галерея[ред. | ред. код]
|
|
|
|
| Ваза Avena | етикетка горілки «Finlandia» | Декоративні пляшки Venini | Ваза Kantarelli |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Tapio Wirkkala: Lasin ja hopean runoilija — A Poet in Glass and Silver. — 2013. — ISBN 978-952-5571-52-3.
