Тапіо Вірккала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тапіо Вірккала
Tapio Wirkkala
Tapio-Wirkkala-1959.jpg
Ім'я при народженні фін. Tapio Veli Ilmari Wirkkala
Народився 2 червня 1915
Ганко, Велике князівство Фінляндське
Помер 19 травня 1985
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання Гієтаніємі
Країна Flag of Finland.svg Фінляндія[1][2]
Діяльність дизайнер, скульптор, glass artist, дизайнер прикрас
Alma mater Гельсінкський політехнічний інститутd
Знання мов фінська[3]
Батько Ilmari Wirkkalad
У шлюбі з Rut Brykd
Діти Maaria Wirkkalad
Нагороди Pro Finlandia (1955)
IMDb ID 3541051
Сайт wirkkala.fi

Тапіо Вірккала (фін. Tapio Wirkkala; 2 червня 1915, Ганко, Велике князівство Фінляндське — 19 травня 1985, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський дизайнер та скульптор, ключова фігура у повоєнному скандинавському дизайні. Працював з різними матеріалами: від пластику та металу до скла, від кераміки до клеєної фанери. А також застосовував широкий діапазон стилів. Вигадував зовнішній вигляд як для масової продукції (посуду, виробів з каміння, ювелірних прикрас, меблів), так і унікальних арт-об'єктів, тим самим стимулюючи розмивання меж між побутовим та художнім у скандинавському дизайні. Вірккала чудово володів традиційними фінськими технологіями ремесла (різьба по дереву, гаряче та холодне кування) та творчо використовував це в роботі. Його спадок нараховує тисячі зразків дизайну.

Відомі роботи[ред. | ред. код]

Розробив дизайн купюр фінської марки, які увійшли до обігу в 1955 році.

Також зробив дизайн пляшки для горілки «Finlandia» («Фінляндія») та серію скляного посуду «Ултіма Туле» (Ultima Thule) для компанії «Iittala». Характерною рисою цих робіт є тонка творча імітація ефектів танучого льоду. Цікаво, що розробка склодувної технології, яка здатна створити подібний ефект, вимагала кількох тисяч годин роботи.

Освіта[ред. | ред. код]

Вірккала в 1936 році закінчив відділення декоративної різьби Центральної школи мистецтв та ремесел (сьогодні це Вища школа мистецтв, дизайну та архітектури Університету Аалто) в Гельсінкі.

Професійний шлях[ред. | ред. код]

  • 1947—1985: дизайнер, компанія «Iittala»
  • 1950-ті: позаштатний дизайнер, компанія Soinne & Kni Oy (Гельсінкі)
  • 1951—1954: арт-директор, Інститут промислового дизайну (Гельсінкі)
  • 1951—1983: позаштатний дизайнер, N. Westerback / Kultakestus Oy (Гельсінкі, Гямеенлінна)
  • 1955—1956: дизайнер, Raymond Loewy Associates (США)
  • 1956—1985: позаштатний дизайнер, Rosenthal AG (Німеччина)
  • 1957—1965: промисловий та художній дизайнер, A-studio (студія дизайну концерну Ahlstrom, Гельсінкі)
  • 1960-ті: позаштатний дизайнер, Hackman-Sorsakoski
  • 1966—1985: Design Tapio Wirkkala (Гельсінкі)
  • 1965—1985: позаштатний дизайнер, Venini S.p.A. (Італія)
  • 1975—1976: позаштатний дизайнер, Tane Orfebres (Мексика)
  • 1970-ті: позаштатний дизайнер, Lapin Puukko Oy (Тервола)

Нагороди[ред. | ред. код]

Вірккала неодноразово здобував перемогу на Міланській трієнале.

В 1955 році — отримав премію Pro Finlandia.

В 1972 році — Тапіо Вірккала було присвоєно звання академіка.

В Гельсінкі є парк, що носить назву дизайнера.

Галерея[ред. | ред. код]

Wirkkala Avena.JPG Finlandia Classic vodka.jpg Tapio Wirkkala Bolle bottles Musée des Arts Décoratifs Paris.jpg Wirkkala Kantarelli.JPG
Ваза Avena етикетка горілки «Finlandia» Декоративні пляшки Venini Ваза Kantarelli

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Tapio Wirkkala: Lasin ja hopean runoilija — A Poet in Glass and Silver. — 2013. — ISBN 978-952-5571-52-3.

Посилання[ред. | ред. код]