Тарантезька порода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарантезька порода
Корова тарантезької породи.
Країна Франція Франція
Ріст корів —  см
Маса бугаїв —  кг,
корів —  кг
Колір червоний

Тарантезька порода, також тарантез (фр. Tarentaise) — порода великої рогатої худоби молочного напряму. Виведена у 19 столітті на південному сході Франції, на території департаменту Савоя — в долині Тарантез (звідси назва породи).[1] Затверджено породу у 1866 році, племінну книгу відкрито у 1888 році.[2]

Опис[ред. | ред. код]

Бугай тарантезької породи.

Масть тварин червона. Вага бичків у віці 17 місяців сягає 290 кг. Частка жирових відкладень у живій вазі тварин становить 16 %. Тварини мають помірну обмускуленість.[3] Забійний вихід м'яса становить 56 %.[2] Корови мають середню молочну продуктивність.[3] Середньорічний надій становить 4718 кг молока жирністю 3,61 %. З молока корів виготовляються сири бофорт, том-де-савуа і реблошон. Отелення корів відбувається без ускладнень.[2]

Будучи виведеною у суворих горах Савойї, худоба породи тарантез характеризується винятковою витривалістю: має відмінну адаптацію до ходьби (в тому числі по схилах) та до кліматичних коливань, невибагливість до кормів (добре вживає грубі корми).[2]

Поширення[ред. | ред. код]

Порода поширена переважно у гірських районах на півдні Франції — Центрального масиву і французьких Альпах. Тут налічується до 30000 голів породи.[2]

Література[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Tarentaise. Інтернет-сайт "Breeds of Livestock" http://www.ansi.okstate.edu/breeds. Oklahoma State University, Department of Animal Science. 7 червня 1996. Процитовано грудень 2016. (англ.)
  2. а б в г д Race bovine Tarentaise. Сайт "AgroParisTech" http://www.agroparistech.fr. UFR Génétique, élevage et reproduction, France UPRA Sélection. septembre 2007. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано грудень 2016. (фр.)
  3. а б Організація нормованої годівлі худоби у м'ясному скотарстві: Практичний посібник. / А. Т. Цвігун, М. Г. Повозніков, С. М. Блюснюк. — Кам'янець-Подільський, 2009. С. 11.