Тарасівка (Сватівський район)
| село Тарасівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Тер. громада | Нижньодуванська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44100090150031388 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1815 |
| Населення | 848 |
| Площа | 57,8 км² |
| Густота населення | 14,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92144 |
| Телефонний код | +380 6456 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′40″ пн. ш. 38°23′26″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 38.39056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
94 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92144, Луганська обл., Сватівский р-н, с. Тарасівка, вул. Молодіжна, 23 |
| Карта | |
.svg)  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тара́сівка — село в Україні, у Нижньодуванській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 848 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тарасівська сільська рада.
Розташоване за 45 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Сватове, за 45 км. Площа — 1014,95 га.
Постійні поселення з'явились на території Тарасівки кілька століть тому. Переселенці з Київської, Полтавської, Чернігівської губерній почали освоювати ці місця. Серед них були козаки та кріпаки. Село назвали на честь першого поселенця — козака Тараса.
За іншою версією у 1704 році Петро I подарував ці землі козакам Ізюмського полку.
Як свідчать документи, у 1803 році у селі Тарасівка збудована церква на честь Святого Миколая.
У 1869 році, коли «петрівські милості» були скасовані, тарасівці почали протестувати. Повстання придушили за допомогою війська.
До революції в селі було два цегельних заводи, за селом працював 31 млин, діяло 5 олійниць. У 1917 році у селі налічувалось 672 двори, мешкало 3920 селян.
Під час Визвольних змагань влада багато разів змінювалась.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 197 людей[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1046 осіб, з яких 458 чоловіків та 588 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 837 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,64 % |
| російська | 4,01 % |
| білоруська | 0,24 % |
На території сільради працюють 4 підприємства сільськогосподарського виробництва. Серед них найбільші СТОВ «Тарасівське», ТОВ «Агропромислова компанія», СФГ «Кристина».
Станом на 2012 рік у селі є 3 магазини, сільська амбулаторія, загальноосвітня школа I—III ступенів, Будинок культури, бібліотека.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 680—684 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2016.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 439, матеріали Лідії Химченко).
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
