Тарасівка (Тячівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Громада Нересницька громада
Код КОАТУУ 2124486601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1611
Населення 3067
Площа 36 км²
Густота населення 85,194 осіб/км²
Поштовий індекс 90530
Телефонний код +380 3134
Географічні дані
Географічні координати 48°12′27″ пн. ш. 23°48′52″ сх. д. / 48.20750° пн. ш. 23.81444° сх. д. / 48.20750; 23.81444Координати: 48°12′27″ пн. ш. 23°48′52″ сх. д. / 48.20750° пн. ш. 23.81444° сх. д. / 48.20750; 23.81444
Середня висота
над рівнем моря
426 м
Місцева влада
Адреса ради 90530, с.Тарасівка, вул.Центральна,150
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Закарпатська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа

Тара́сівка (Терешул) — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі, підпорядковане Тарасівській сільській раді.

Село було засновано підлеглими родини Долгаї. Його ім'я вперше згадується в 1638 р. Село, можливо, було заселене між 1605 та 1638 роками, оскільки його назва не згадувалася раніше у грамотах.

У другій половині 17 століття воно перейшло у власність родини Bölsei Budai , яка була найбільшим землевласником регіону в цей час.

Церкви с.Тарасівка[ред. | ред. код]

Церква св. арх. Михайла. 1860 року[ред. | ред. код]

Дерев’яна церква за стилем належить до базилічних дерев’яних церков другої половини XIX ст. та першої половини XX ст., що характеризуються певним відступом від традиційної архітектури. Церква не має опасання, вівтарний п’ятигранний зруб вужчий і нижчий за наву. Башту увінчує невисокий конічний шпиль.

Нині зовнішній вигляд церкви зіпсовано: дахи оббито бляхою, стіни довго були вкриті стружковими плитами, а тепер їх поштукатурено. Біля церкви стоїть простої форми дерев’яна каркасна дзвіниця. У церкві зберігається різьблений хрест 1857 р.

Церква св. Юрія. 1991 року[ред. | ред. код]

Найдавнішою релігійною пам’яткою присілка є хрест із 1911 р. У 1975 р. заклали новий цвинтар і наступного року збудували там з дерева приміщення для цвинтарних атрибутів та інструментів. Згодом добудували ще одне приміщення і над ним встановили вежу з дзвоном, але спорудження маленької церкви не вдалося приховати. Комуністична влада району збунтувалася і в село вислали кран, щоб зруйнувати споруду. Зусиллями голови села вдалося знайти компроміс: краном зняли лише дзвіницю і вона роками стояла окремо на цвинтарі, а споруду домовилися вважати будинком ритуальних послуг.

У 1989 р. дзвіницю знову поставили на дах. Зруби церкви поштукатурили. Спорудженням церкви займалися Михайло Бердар, Василь Дикун, а своєрідний іконостас із розкішними царськими дверима та жертовник вирізьбив Андрій Сасин з Тарасівки. Біля церкви поставили каркасну дерев’яну дзвіницю з трьома дзвонами. Найдавніший дзвін походить з 1879 р.

Церква св. пр. Іллі. 1934 року[ред. | ред. код]

Після переведення Михайлівської греко-католицької церкви в статус православної, дерев’яна православна церква якийсь час служила бібліотекою, а в 1961 р. згоріла.

Каплиця. 1908 або 1910[ред. | ред. код]

За місцевими розповідями, невелику дерев’яну церкву в нижній частині села збудували місцеві майстри Іван Плиска та Іван Фіцай.

У 1979 р. церківцю перенесено на сільський цвинтар, де вона служить капличкою. Споруда має форми, характерні для малих церков у різних частинах Закарпаття: мініатюрну наву і вівтар, маленьку вежу вкриває чотирисхиле шатро, на головному фасаді – ґаночок з чотирма різьбленими стовпчиками.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився Іван Парканій (1896–1997) чехословацький юрист та урядовий службовець, діяч русинської національної орієнтації.

Посилання[ред. | ред. код]