Тарас (ім'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тарасій (ім'я))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас
Особове ім'я
Стать чоловіче ім'я
По батькові чол Тарасович
По батькові жін Тарасівна
Варіанти імені Тарасій
Похідні прізвища Тарасенко, Тарасенков, Тарасов, Тарасовський, Тарасьєв, Тараскін, Тарасюк, Тарасевич, Тарасович
Популярність Україна
Іншими мовами:
біл. Тарас
рос. Тарас
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Тарас у Вікісховищі
Тарас на дельфіні на древній монеті з міста Таранто

Тара́сій або Та́рас (дав.-гр. ταρασσο — хвилювати, збуджувати, дав.-гр. ταραψηοσ — хвилювання) — християнське чоловіче ім'я грецького походження, похідне від Τάραντος. Зменшено-пестливі форми: Тарасик, Тараско.

Історичне походження[ред. | ред. код]

Тарас (дорична форма Тарантос, дав.-гр. Τάρας, Τάραντος) — персонаж давньогрецької міфології. Син Посейдона і місцевої німфи, міфологічний засновник грецької колонії Тарас у Великій Греції (сучасне Таранто, Італія)[1]. За різними версіями, син німфи Сатири, або Посейдона і Сатири, дочки Міноса[2], або онук Геракла[3]. Його зображення було в Дельфах[4].

Поширена версія, нібито ім'я Тарас грецькою означає «бунтівник» чи «бунтівний» унаслідок співзвучності зі словом «бунт» — ταραχή (тарахі), але цю версію не підтверджено. У Греції та на Кіпрі ім'я Тарас практично невідоме.

Поширеність[ред. | ред. код]

Ім'я Тарас досить поширене в Україні. Це пояснюється популярністю в Україні поета Тараса Григоровича Шевченка, як фігури, що об'єднує український народ. У Росії та Білорусі практично не зустрічається. У наш час свідченням колишньої поширеності імені Тарас у Росії є велика кількість носіїв прізвища Тарасов.

У культурі[ред. | ред. код]

У літературній творчості ім'я Тарас представлено в повісті ''Тарас Бульба'' письменником Миколою Васильовичем Гоголем у якості імені патріота Руської землі, козацького полковника Тараса Бульби, батька двох синів, молодший з яких, Андрій, закохується в дівчину-полячку з обложеного козаками міста Дубно, після чого переходить на бік, який протистоїть козакам. У ході вирішальної битви з ворогом Тарас Бульба зустрічається з Андрієм і вбиває його, мотивуючи свій учинок зрадою Андрія.

Іменини[ред. | ред. код]

  • 25 лютого
  • 25 лютого у високосні роки)[5] — святого Тарасія, патріарха Константинопольського, а також:
    • 9 березня — Тарасія Лікаонійського.
    • 7 червня — мученика Тарасія;
    • 2 серпня — Тарасія;
    • 12 жовтня — преподобного ігумена Тарасія Глушицький[6].

Відомі носії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павсаній. Опис Еллади X 10, 8; Страбон. Географія VI 3, 2 (стр. 279)
  2. Проб. Коментар до «Георгіки» Вергілія IV 125; Проб. Коментар до «Енеїди» Вергілія III 551 / / Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.122
  3. Сервій. Коментар до «Георгіки» Вергілія IV 125; Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія III 551 / / Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.133
  4. Павсаній. Опис Еллади X 13, 10
  5. За григоріанським цей випадає на 25 лютого у звичайні роки і у високосні
  6. День ангела Тараса

Література[ред. | ред. код]

  • Справочник личных имён народов РСФСР. Рекомендуется Министерством юстиции РСФСР в качестве практического пособия для работников органов записи актов гражданского состояния РСФСР / Под редакцией: А. В. Суперанской (ответственный редактор), Ю. М. Гусева. — 3—е, исправленное. — Москва : «Русский язык», 1987. — С. 524. — 80 000 прим. (рос.)