Тарас Петрів
Тарас Пе́трів | |
---|---|
Народився |
15 жовтня 1967 (56 років) Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | Журналіст |
Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Пе́трів Тарас Іванович — український журналіст, медіаменеджер, медіаексперт, викладач, кандидат філологічних наук.
Президент «Фундації Суспільність»[1] та співредактор журналу «Формат 21». Член Незалежної медійної ради[2]. Заступник директора з міжнародного співробітництва Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2000-2005)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Івано-Франківськ. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в 1997 році аспірантуру, а в 2011 докторантуру цього ж інституту. У КНУ імені Тараса Шевченка: 1998—2000 рр. — асистент, з 2000 року — доцент, у 2003–2005 рр. завідувач кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики. З 2008 року докторант Інституту журналістики. У 1997 році написав кандидатську дисертацію на тему «Проблеми європейських інтеграційних процесів у сучасному інформаційному контексті»[3].
Напрями наукових досліджень: міжнародна журналістика, глобалізація інформаційних потоків, медіа та європейські інтеграційні процеси, соціокультурна комунікативістика, впровадження штучного інтелекту в медіапрактику, big data. Викладає курси: вступ до спеціальності міжнародна журналістика, міжнародна журналістика, журналістський фах.
Президент громадської організації «Фундація Суспільність»[1], член Громадської Ради з питань свободи слова та інформації при комітеті Верховної Ради України[1].
Нагороджений Почесною грамотою КНУ імені Тараса Шевченка у 2003 році[1].
Працював кореспондентом газети Молодь України, спеціальним кореспондентом міжнародного відділу газети Голос України, співпрацював з медіа Польщі, Словаччини, Болгарії, ФРН[4].
Був заступником директора Інституту журналістики у 2000—2005 рр. КНУ імені Тараса Шевченка[4], завідувачем кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики, керівником Інформаційної служби Президента України[5][4], головою Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі[4][6].
Активіст громадських ініціатив на підтримку створення в Україні системи Суспільного мовлення, моніторингу медіа та впровадження дебатної культури. Один з засновників партнерства Новий громадянин та Руху Стопцензурі.
Під час Виборів Президента України 2014 року спільно командою НСТУ, «Фундацією Суспільність», студентським проектом Campus 3.0 та міжнародною громадською організацією «Інтерньюз-Україна» ініціював[7] «Національні дебати» на телеканалі UA:Перший. Участь у перших «Національних дебатах» взяли 23 кандидати[7] — всі, хто претендував на президентське крісло. Модераторами були Інна Москвіна та Зураб Аласанія, а згодом, під час виборів до Верховної Ради — Мирослава Гонгадзе і Зураб Аласанія та місцевих виборах — Сергій Рахманін.
З 2015 року координатор Програми журналістської інтернатури «Хаб медіа мобільності». Член Наглядових рад Центр ЮА та Детектор Медіа.
- ↑ а б в г д Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Члени незалежної медійної ради
- ↑ «Проблеми європейських інтеграційних процесів у сучасному інформаційному контексті»
- ↑ а б в г Centre UA. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Про склад Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі // Указ Президента України N 593/2006 5 липня 2006 року
- ↑ сьогодні у Секретаріаті глави держави відбулося засідання Нацкомісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі [Архівовано 2016-12-26 у Wayback Machine.] // "Хрещатик", 23/03/2007 19:04
- ↑ а б Національні дебати на телеканалі UA: Перший. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тарас Петрів на Громадському радіо
- Тарас Петрів: «Команда „Національних дебатів“ робить корисну справу для майбутнього країни»
- Тарас Петрів: «Доступ до політики та служіння країні можуть стати рушієм трансформацій»
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвою:0
не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюmult
не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюm
не вказано текст - ↑ Члени Незалежної медійної ради