Тарас Федорович
| Тарас Трясило | |
|---|---|
 Хасан | |
| Псевдо | Хасан, Усан, Тарас Федорович |
| Народився |
16 століття Чигирин, Київське воєводство |
| Помер |
1639 невідомо |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Національність | кримський татарин |
| Місце проживання | Річ Посполита |
| Діяльність | отаман |
| Відомий завдяки | керівник антиурядового козацького повстання |
| Посада | Гетьман Війська Запорозького |
| Військове звання | отаман |
| Попередник | Лев Іванович |
| Наступник | Тиміш Орендаренко |
 | |
Тарас Трясило (? — 1639) — козацький отаман. За одними даними, був українського походження, за іншими, був кримським татарином на ім'я Асан, Усан або Гасан, і хрестився як Тарас Федорович (пол. Taras Fedorowicz).
Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Крим (1629), учасник Смоленської війни (1632–1634), керівник антиурядового козацько-селянського повстання 1630 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Дані щодо походження отамана різняться.
За даними українських істориків діаспори Олександра Барана і Юрія Гаєцького, Тарас Федорович вперше згадується у документах королівського суду 1617 року під іменем «татарина з Криму» Усан або Хасан. Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович[1].
За даними Віталія Щербака, майбутній отаман був вихідцем із чигиринської козацької родини.[2]
Отаман[ред. | ред. код]
Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:[1]
5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом
Під час тридцятирічної Війни командував загонами козаків-найманців на австро-угорській службі[1]. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»[1].
У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі.
Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь найманцем у Тридцятирічній війні (військо Габсбурзької Імперії), московсько-польській війні 1632–1634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.
На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з Річчю Посполитою після невдалої московсько-польської війни 1632—1634 рр.
В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже 1639 р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У Києві є вулиця Тараса Трясила.
- В Борисполі існує вулиця Тараса Трясила[3]
- В Переяславі є вулиця Тараса Федоровича
- У містах Запоріжжя, Львів є вулиця Трясила.
- У місті Кременчук є проїзд Тараса Трясила.
- 14 жовтня 2020 року 43-тій окремій артилерійській бригаді Збройних сил України присвоєно почесне найменування ― «імені гетьмана Тараса Трясила».[4]
У культурі[ред. | ред. код]
- 1841: поема «Тарасова ніч» Тараса Шевченка.[5].
- 1863: вірш «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського[6].
- 1926: фільм Тарас Трясило Петра Чардиніна. Головну роль отамана виконав Бучма Амвросій Максиміліанович.
- 1971: історичний роман Костянтина Басенка «Початок».
- 1972: роман Василя Шевчука «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою».
- 2021: історичний роман Валентина Терлецького «Книга сили. Віра»
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Baran A., Gajecky G. Cossacks in the Thirty Year War. Vol.1 Rome 1969, p.41, Vol.2 p.73 — 74.; Gajecky G. Origins of Taras Triasylo // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 5/6. C. 354 — 357; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IX. Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630—1631 років. Здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. Українські козаки в Тридцятирічній війні.
- ↑ Щербак Віталій Олексійович. Федорович повстання 1630 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 278. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Рішення Бориспільської міської ради про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкта міста Борисполя № 42-2-VII від 17 грудня 2015 року // Газета «Трудова слава» № 194-197, с. 15 [Архівовано 04.03.2016, у Wayback Machine.]
- ↑ Про присвоєння почесного найменування 43 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847.
- ↑ «Мета». — Львів, 1863, № 4, с.271-272.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. К.: Видавництво «Україна», 1993.— 396 с.
- Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 219—279. ISBN 5-319-01072-9
- George Gajecky & Alexander Baran, «Cossacks in the Thirty Year War» Vol.1 Rome 1969, p. 41, Vol. 2, p. 73. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Федорович Тарас // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 478.
- Трясило Тарас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1938. — 1000 екз.
- Федорович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Попередник Лев Іванович |
|
Гетьман України 1630 |
|
Наступник Тимофій Орендаренко |